Я завжди думала, що мій батько любив мене більше, ніж мама. Він мене балував, а вона сварила, він першим мирився, а мама першою сварилася. Тому, коли я дізналася про розлучення батьків, я навіть трохи полегшено зітхнула. Мені не хотілося в тринадцять років залишатися з матір’ю, а крім того, я вважала, що батько, як годувальник сім’ї, зможе краще мене забезпечити. Батьки цікавилися моєю думкою, мама сподівалася, що я залишуся з нею, але анітрохи не здивувалася, коли я віддала перевагу татові.
Через рік після переїзду тато знайшов собі нову дівчину. Вона була приблизно одного віку з моєю мамою, і татові вона дуже подобалася. Вона добре ставилася до мене, але без маминої любові та тепла. Коли у них з батьком народилася спільна донька, вони ніби забули про мене. Іноді вони йшли кудись втрьох, не думаючи взяти мене з собою, або влаштовували якісь святкові обіди, коли я була на танцях. У моїй кімнаті тепер стояло дитяче ліжечко, а я не могла спокійно спати відтоді, як народилася дитина – вона плакала ночами, мачуха приходила годувати її серед ночі, а вранці вмикала світло…
Батькові було байдуже, як це впливає на моє самопочуття чи оцінки в школі, він все одно не лаявся на мене і навіть не переймався, коли я гуляла допізна з друзями, аби тільки не йти додому. У якийсь момент я зрозуміла, що так більше не може тривати. Я хочу вступати після дев’ятого класу, і якщо я продовжуватиму погано спати, то не зможу скласти необхідні мені іспити. Заради цього я зважилася і подзвонила мамі.
– Можна я приїду до тебе ненадовго? – запитала я, не надто сподіваючись на це. Я рідко дзвонила їй сама, а ще рідше приїжджала до неї в гості.
– Звичайно, приїжджай, на скільки хочеш. Сестра тобі не дає спокою, так?
Мені було шкода маму. У тата з’явилася нова сім’я і турботи, а мама залишилася зовсім одна.
Я запитала тата, чи можу я тимчасово переїхати до мами, і він одразу ж погодився. Він пообіцяв висилати гроші, але більше мені не передзвонив. Я думаю, що це було набагато простіше для всіх нас. Можливо, це тому, що я старша, але ми з мамою зараз як подруги. Вона піклується про мене і підтримує мене, а з татом я іноді розмовляю по телефону. Він думає, що я вже доросла, але мама іноді поводиться зі мною, як з дитиною, готує мені вечерю після роботи і варить дуже смачне какао, яке ми п’ємо разом.
Якби я могла відмотати час назад, то, напевно, вирішила б залишитися з нею. Але, з іншого боку, я б так само сильно про це шкодувала і думала, що в іншому місці могло б бути краще.