Коли я була ще зовсім маленькою, у нас з батьками була чудова, міцна та щаслива сім’я. Я досі пам’ятаю, що між татом і мамою завжди була злагода та мир, у нашому домі панувала любов. Ще тоді я зрозуміла для себе, що хотіла б мати таку ж міцну сім’ю коли виросту. Мій тато був саме таким чоловіком, який подав дочці приклад того, якого хлопця вона має шукати собі в майбутньому.
Але коли мені було 10 років, мій тато був відправлений волонтером для допомоги іншій країні. Він був воєнним. Мама завжди переживала через те, що він одного разу може не працювати. Так і трапилося. Ми з мамою були в розпачі, але потрібно було жити далі. Я з раннього віку сама заробляла кошти, допомагала мамі. Ми навчилися бути удвох, хоча завжди сумували за татом.
Одного дня я побачила в інтернеті рекламу про те, що якась жінка гадає на майбутнє і вже багато людей, навіть мої знайомі, розповідали, що були у неї й насправді щось збувалося. Мене це дуже цікавило, тому я теж пішла до тієї жінки. Вийшла я від неї дуже незадоволена, адже все, що вона сказала це: “Дівчино, пам’ятай, що донька завжди повторює долю матері, хочеш ти цього чи ні”. Я взагалі нічого не зрозуміла, була лише впевнена в тому, що дарма віддала тій ворожці кошти.
Якби ж я тоді зрозуміла її правильно. Коли мені було двадцять три роки, я познайомилася з Остапом. Я закохалася в нього, була неймовірно щаслива. Познайомила його з мамою, а вона відразу сказала, що він дуже схожий на тата. Як по зовнішності, так і по характеру. Звісно я теж це помітила, і була ця дуже рада! Ми дружилися, у нас народився маленький синочок. Але, на жаль, я таки зрозуміла потім, що означали слова цієї ворожки.
Остап, як і мій батько, теж воєнний, тому майже рік тому він пішов захистити нашу країну, нашу рідну Україну. Я молилась за нього, та на жаль, він не повернувся. Раніше я не вірила у долю, але таки у нас з мамою вона однакова.