Життя – Page 20 – Блискавка

Коханка годувала мене салатами з руколою та фетою, а я хотів голубців і домашнього запашного борщу. Такий колись варила моя Олеся

Свій основний інстинкт чоловіки задовольняють із одними, а одружуються на… більш скромних? В моєму житті

На сьомому місяці вагітності Світлану поклали в лікарню, а через два місяці вона народила здорового і красивого хлопчика . Переповнена радістю і вдячністю, вона назвала дитину на честь свого покійного чоловіка, як свідчення любові, яку вони розділили.

У маленькому містечку Світлану знали як скромну та добру жінку. Вона мала лагідну вдачу . Минулого року

Діма, в мене тут таке прохання. Могли б ви з Танею поглядіти нашу Алісу, поки ми в Польщу поїдемо? Хоч трохи заробимо, бо не можна кінці з кінцями звести

Ми з дружиною були одружені вже десять років, будували спільне життя, сповнене злетів і падінь.

“Мене звати Микола. Я тут вже близько тижня. Харчуюся тим, що трапляється під руку – яблуками, помідорами, огірками. І мушу зізнатися, що не втримався від спокуси поласувати вашим полуничним варенням з підвалу. Воно неймовірно смачне, та й голод взяв гору”, – пояснив хлопчик, і в животі у нього забурчало

Ми з чоловіком, обоє шістдесятирічні, вже давно насолоджувалися життям на пенсії. Оскільки наші діти

Катю, у нас з Андрієм сім’я, скоро дитина народиться. Тобі краще поїхати назад до батьків в село, там будеш працювати в школі. Дасть Бог, і заміж тебе хтось візьме

Ми з братом прийняли рішення переїхати до міста, щоб здобути університетську освіту. Для нас обох це

Під час нашої прогулянки до нас підійшов хлопчик у подертому одязі. Від нього йшов неприємний запах, і було видно, що він бідує

Я опинився в інтригуючій ситуації, коли почав зустрічатися з дівчиною. Чесно кажучи, я не міг збагнути

Поволі я зрозуміла, що це місце не таке вже й жахливе, як мені здавалося спочатку. Тут було багато таких як я. Напризволяще покинутих дітьми

Сьогодні ми з сином вирушили в таємничу подорож. Коли ми сіли в машину, нас оточила тиша. я не могла

Рома часто їздив до Києва по роботі, і до цього моменту я ніколи не мала жодних підозр щодо його вірності під час цих поїздок. Коли я запитала його про фотографію, він незворушно заявив, що ця жінка – його двоюрідна сестра

Три роки тому я йшла до шлюбу, сповнена надії та любові до чоловіка, якого, як мені здавалося, так добре знала.

Одного разу мені зателефонувала хазяйка квартири і сказала, що я повинна якнайшвидше з’їхати з квартири, тому що її син розлучився з дружиною і йому ніде жити. Мені нічого не залишалося, як погодитися з її рішенням , і я отримала тиждень на те, щоб зібрати речі і знайти нове житло

Після закінчення школи мені потрібно було їхати в місто, щоб навчатися в університеті. Студентам надавали

Батьки переписали хату на мою сестру Ірину. А ти, Люба, гаруй на тих заробітках до скону!

На жаль, наше сімейне життя з чоловіком не склалося, і ми вирішили подати на розлучення. діти вже дорослі

Маргарита Віталіївна, директор, з вдячністю прийняла його пропозицію. Пропустивши в той день сніданок, простий факт сидіння на старому табуреті за маленьким столиком і розмова про печиво викликали у них ностальгічні спогади з дитинства. Вівсяне печиво, пробудило у Маргарити теплі спогади про бабусю. Вони згадали про смачне морозиво, яке колись продавали у хрустких вафельних стаканчиках, – ласощі, які зараз вже не такі смачні

Андрій був родом з села. Він був простим хлопцем, працював завідувачем складу, завжди ходив у “

Коли настав понеділок і я прийшла до офісу, наш директор, Світлана Андріївна, поділилася несподіваною новиною . Вона повідомила співробітникам, що наш відділ очолить новий менеджер, і, на наш подив, це був не хто інший, як Антон, симпатичний незнайомець з корпоративної вечірки

Я вже 5 років працюю у відомому рекламному агентстві. Щороку наш бос, Світлана Андріївна, організовує

Льоня, якби ти знав, як я втомився від цих нахлібників, вже не витримую. Ніколи не міг подумати, що буду жити як в циганському таборі на старості років

Нещодавно нашу сім’ю до глибини душі потрясла трагічна подія – мій батько потрапив в автомобільну

Це ти так по заробітках їздив? Ану забирайся з нашого дому! Мама про все мені розказала

їЯ пам’ятаю той доленосний лютневий ранок яскраво, наче це було вчора . Після майже 10 років на

Ліза з Іваном завжди десь розважаються, часто подорожують по Україні. Вони ніколи не беруть з собою дітей, стверджуючи, що це занадто складно. Няню вони також не наймають через дорожнечу. Їм здається, що легше перекласти свої обов’язки на нас. Звичайно, спихнули дітей, а ви діду з бабусею сушіть голову

У нас з дружиною є дорослий син Іван, який нещодавно став батьком хлопчиків-близнюків . Він часто просить

Тобі хто дорожчий: гроші чи власний син? Вибирай!

Недарма кажуть в народі: “Маленькі діти не дають спати, а великі діти – жити”

Я дозволила зятю тимчасово пожити в моїй квартирі поки він не знайде собі нове житло. Однак тепер, коли розлучення було завершено, настав час шукати йому власне житло, а він навіть і не ворушиться.

Минув рік відтоді, як моя донька прийняла рішення піти від попереднього чоловіка і почати нове життя з іншим.

Минулого тижня я отримала несподіваний дзвінок від старої подруги, яка живе в тому ж будинку. Вона повідомила мені, що моя бабуся влаштувалася на роботу прибиральницею, а саме прибирає сходи в нашому будинку

Я виріс без батьків, але, на щастя, мене виховували бабуся з дідусем. Вони, можна сказати врятували мене

Ой, Свєтка, як мені пощастило, знайшла собі мужичка з квартирою, тепер хоч не доведеться повертатися назад в те глухе село. А тепер діло за малим-треба завагітніти

Миколі, 39 років, живе сам у квартирі своїх батьків. 40 вже на носі. Він ніколи не був одружений

Тату, ми вже дорослі люди, і самі знаємо, що хочемо їсти, пити, і як жити. Ти хочеш, то їж свою руколу, а в нашому холодильнику порядки не наводь!

Батькам важливо зрозуміти, що дорослі діти вже не можуть прислухатися до них на 100 відсотків. Наша сім’

Оскільки в тестя двоє доньок, то йому некомфортно, щоб за ним доглядали жінки повністю. Комусь же треба змінювати підгузники, мити його і т.д. І вони вирішили, що це буду я

Вже 15 довгих років я обплутаний павутинням непорозумінь зі своїм тестем. Ворожість між нами не викликає

Вам одні гульки та відпочинок на умі. А їсти ви що будете? Що ви в тих горах не бачили. От дача-це чисте задоволення, і майже безкоштовне.

Після того, як дідуся не стало, мої батьки вирішили здати його однокімнатну квартиру в оренду.

У моїх вухах відлунювали слова бабусі – вона обіцяла залишити квартиру мені та брату. Однак я зовсім не очікувала, що все обернеться так!

Моя сім’я досить “особлива”. Мама може звинувачувати брата у тому, що він нічого не

Бабулі якимось чином вдалося отримати кошти на моє лікування, але якби я знав джерело, я б ніколи на це не погодився.

З невідомих причин мене виховувала виключно бабуся. Мати виявилася неблагонадійною, а з батьком я ніколи

“У мене немає грошей! Ось вам подарунок від щирого серця!” – вигукнув молодий чоловік, вкладаючи в руку бабусі гарячий недопалок.

Холодного зимового дня літня жінка стояла на тротуарі біля під’їзду житлового будинку і благала