Життя
Донька у нас одна, тому ми завжди її балували, ростили, як справжню принцесу. Я рідко коли міг відмовити
Якось в нашій сім’ї трапилася цікава ситуація. Ми з чоловіком одружилися та вирішили поїхати на
Я впевнена, що пишучи це, потім прочитаю чимало негативних коментарів, проте вони мене не образять, тому
Хатина Надії була аж у кінці села, а попереду був глибокий ліс. Туди рідко люди гуляти ходили, адже можна
Декілька днів тому я відчула болі у зоні живота, на думку ж відразу спало, що це пов’
Я не пам’ятаю своїх батьків. Мами не cтaл0 одразу після пологів, а тато посумував за нею трохи
Три роки тому чоловік повідомив, що йде до іншої, проте пообіцяв, що з донькою він допомагатиме, хоча
«Мамо, ви скоро станете бабусею» – промовила Оля з Ігорем до Марини Володимирівни, проте така радісна
«Вона ніколи не буде частиною нашої родини, синку! Я не знаю, навіщо ти її взагалі привів у наш дім!» –
Моє дитинство було чудовим періодом, про який я пригадую зі щирою посмішкою. Якби хтось мене у ті часи
– Розумієш, Катька тепер не хоче віддавати мені свою пенсію! – скаржиться моя сусідка Галина.
Зі своїм к0лuшнiм чоловіком Антоном ми p0злyчeнi вже давно. Перший час у нас все було нормально, а згодом
З Василем ми познайомилися на дні народженні нашого спільного друга. Я одразу помітила, як він кидає
У Ніни з чоловіком мала бути тридцять друга річниця від дня їхнього весілля, як раптом Олексія не стал0.
У мене є подруга Анастасія, нещодавно зустрілися з нею аби випити смачної кави. У неї завжди є багато
Нещодавно я зустрілася зі своєю знайомою, вона працює волонтером у дитячому будинку, зараз у них дуже
Рік тому, коли така в нашій країні почалася ситуація, ми з моїм маленьким сином переїхали у Львів, адже
Нас у батьків двоє, я і моя молодша сестра. Я з дитинства відчував, що Аню маму з татом любили більше.
Мені було важко так вчиняти з мамою, але я бачив іншого способу як змусити її нарешті мене послухати
Моя мама вже давно сама живе, батько покинув її, тому я завжди намагаюся їй у всьому допомогти.
Максим познайомився з Вікторією на дні народженні свого товариша Віталія. Щось у ній так приглянулось
Відразу після закінчення університету я пішла працювати у дитячий садочок, через кілька років я змінила
За спеціальністю я фармацевт. Закінчивши медичний коледж, я влаштувалася на роботу та вступила на навчання
Вчора я зайшла на пошту забрати відправлення. Був кінець робочого дня, тож на пошті було чимало людей.
Я довгий час не міг повірити в те, що моя жінка має к0xaнця. І вони так спокійно можуть гуляти собі за
Ми з Андрієм у шлюбі вже сім років. І я з впевненістю можу сказати, що ці роки – найщасливіші в моєму житті.