Життя
Ми з чоловіком переїхали жити до Києва, родом ми із невеличкого міста. Оскільки йому запропонували достойну
Ця ситуація трапилась зі мною приблизно 10 років тому. Я завагітніла, але вирішила на роботі залишатись
Коли ми з дружиною офіційно стали чоловіком і дружиною, ми вирішили, що нам треба житло, тож ми орендували квартиру.
Так в житті склалось, що наші сини начебто відповідали казці про третього сина Івана дурника.
Марія та Юлія дружать ще з дитинства. Вони всюди разом. Удвох навчалися в одному університеті, удвох
Так трапилося, що я вже двічі одружений. З першого шлюбу в мене залишилася дочка, яку звали Наталя.
Перед одруженням з моєю дружиною Софією я три роки поспіль їздив на заробітки. За цей час мені вдалося
У двадцять років я зустріла свою справжню любов. Я була молодою та наївною. А потім я завагітніла.
Не могла повірити, коли мій коханий чоловік одного разу прийшов та сказав, що подає на р0злyчeння.
Зі своєю давньою подругою дитинства Іриною я припинила спілкування на наступний день після свого весілля.
До мене зателефонувала моя найкраща подруга Люда. Ми декілька років не бачилися, адже вона увесь цей
Після весілля з моїм чоловіком свекруха купила нам двокімнатну квартиру. Мама одразу оформила її на Олексія.
Я ніколи по житті не чекала, що мені хтось прийде і дасть все, що я хочу. Тому, все життя про що я могла
Всі роки скільки ми разом із дружиною, у нас все було гаразд. Але, за останні три роки наш шлюб зіпсувався.
Виховали двох дорослих дітей. Дали їм все, що треба, за онуками дивимось якщо необхідно. Залишили дітям
В моєму житті було все, про що я мріяла. Я була дуже щаслива, у мене був чудовий чоловік, найкраща донечка
Я друга жінка свого чоловіка. Від першого шлюбу у нього є двоє дітей, він платить непогані аліменти на них.
Не всі люди проживають життя так, що потім не шкодують про прожите. Всі думають про те, як могли б вчинити
Цього року було дуже спекотне літо. В таку пору вдома сидіти нереально, а на дачі й у річці покупаєшся
Все-таки зумів чоловік Евеліни вмовити її поїхати на заробітки у столицю. Справді, у селі довго не протягнеш
Звати мене Анастасія, мені 30 років і я виховую сина якому вже 10 років. Сина виховую самотужки, оскільки
Зі своїм чоловіком ми разом уже 10 років. За цей час ми встигли придбати собі житло, купити машину, та
Розкажу вам я одну історію зі свого життя. Коли я завагітніла, я лежала на підтримці. Моєю сусідкою у
Ми з чоловіком були надзвичайно щасливі, коли дізналися, що наш син одружується. Ще до весілля ми відкрили