З народження в Іри склалось складне життя. Батька втратила рано, мама сама зводила кінці з кінцями, весь
Його життя було дивовижним. Одного дня у житті малого (йому було всього 8 місяців) бездомного собачки
До притулку для тварин Каспера привезли дуже кволим, брудним та наляканим. Якісь люди поверталися на
В Олексія було дві породисті собаки, які хлопець щодня мусив вигулювати. Він дуже любив кожного разу
Вже кілька років я працюю в міській лікарні. Лікарів у нас не багато, а от пацієнтів інколи буває чимало.
Мене виховувала лише бабуся. Мама рано померла від серцевого нападу, а тато не зміг пережити втрати почав
Марина з Денисом вже не один рік мешкали разом. Виходити заміж за хлопця вона поки що не збиралася.
Коли я студентом влаштувався на роботу, перша річ, про яку довго мріяв і яку купив — новий потужний комп‘ютер Apple.
Син пішов захищати нашу Неньку Україну, а жінку з дітьми відправив до Польщі. У мене з його дружиною
Жанна вставала рано-вранці, щоб встигнути приготувати сину смачний сніданок, обійти господарство, зібрати
Того дня в нашу лікарню привезли чимало п0cтpaждaлux людей. Ми без упину працювали, розуміючи, що від
Мене звати Ліля. Мені 35 років. Я дуже довго мріла стати мамою. Цілих 8 років у нас з чоловіком Денисом
Вони переїхали сюди три місяці тому з Харкова. Молода сім’я, яка зненацька покинула все та змушена
Цей тиждень в мене видався напрочуд важким, тож у п’ятницю я вирішив зайти до свого улюбленого
Життя Ірини пройшло в чудовому мальовничому селі на Західній Україні. Дівчина завжди уявляла, як вона
Лариса Петрівна все життя присвятила своїм дітям. Виростила двох чудових синів. Всю душу в них вклала.
Так склалось, що наше із мамою спілкування практично припинилось, через війну, ми почали жити у різних
« Ну чому?! Я не хочу цієї дитини! Я не хочу народжувати!» – слова у моїй голові, коли я побачила
Як згодом з’ясувалось, працювати у будинку маляти не просто робота. Кожна дитинка яка до нас потрапляла
Настав день виписки, у залі Вікторію чекала уся родина. Найпрекрасніший момент – медсестра виносить дитинку.
Марійка сьогодні особливо поспішала додому до мами, бо у рюкзаку вона мала відмінну оцінку як доказ того
Я страшенно любила цього чоловіка. Мені навіть інколи здавалось, що я без нього дихати не можу.
Одного дня, маму забрали на останньому місяці вагітності у лікарню на збереження. Протягом тижня вона
Мамо, я не збираюсь відмовлятись від своєї ще не народженої дитини! Я не маю права забирати у неї шансу на життя!