Блискавка – Page 703

Моя рідна сестра геть не доглядала за своїми дітьми: пиячила, морила їх голодом,вони ходили у брудному одязі,поки вона розважалась із чоловіком у своїй квартирі,а діти чекали під дверима…

Я завжди вважав Марину чужою людиною для мене, попри те, що у нас текла одна кров, виросли теж разом.

Аж тут, в одну мить,коли весняний вітерець затих,ми почули плач маленької дівчинки. Вона плакала і кликала на допомогу,а потім ми побачили, що її якась жінка тягне за руку,а дівчинка намагається забрати руки щоб не йти туди,куди її тягне жінка…

Звичайного суботнього ранку, ми із дружиною та нашим прекрасним сином вигулювали нашого чотирилапого

Часом, якщо син зайде до кімнати де є свекруха, то вона відразу кричить аби я забрала сина, чого він не навчений стукати перед тим як зайти. Я, звичайно, перепрошую, але чого мій син не має ходити де хоче тим паче у моїй же квартирі?

Часом життя підносять нам такі уроки, які здавалось би, можуть нас от-от вбити, але ні, все так повинно бути.

Нещодавно у нас народився син. Ми із чоловіком вирішили назвати його Назарій. Батьки чоловіка сказали, що дуже їм подобається ім’я. А коли прийшла моя мама, то сварилась із нами, кричала і плакала. Казала, що все робимо лише їй на зло.

Тато пішов від нас давно. Я, якщо чесно, не пам’ятаю навіть як він виглядає. Він покинув нас через те

Марусі єдине, що залишалось, це без будь-якого інтересу гортати сторінки газет одна за одною і начебто шукаючи щось. Як вмить, на одній зі сторінок вона помічає фотографію. Здавалось, той хлопець із темним волосся та голубими очима дивиться їй наче в душу. Цього, Маруся, мабуть, не зможе довго забути…

Марусі єдине, що залишалось, це без будь-якого інтересу гортати сторінки газет одна за одною і начебто

Я все життя берегла вірність та кохала свого чоловіка, а він тим часом кожного разу шукав на стороні інших.

Ми з чоловіком прожили у шлюбі одинадцять років. Дітей у нас не було – ми обійшли чимало лікарів, втім

Прийняла у своїй квартирі родичів, а тепер вони мені не дають спокійно жити

Мені сімдесят два роки. Я проживаю в Чернівцях. І в мене двокімнатна квартира, в якій я живу одна.

“Сину, якщо ти вже прийняв рішення жити окремо, то шукай вихід із ситуації. Іди на роботу. Заробляй! А як же інакше”. Михайло кинув слухавку. Після того ми з ним не розмовляли. Минув ще один тиждень, як раптом я почула, що двері нашої квартири хтось відчиняє.

Я сама виховую свого вісімнадцятирічного сина. Коли Михайлу виповнилося три роки, його біологічний батько

У неділю в Юрія був день народження. Ми зробили невеличке святкування для його колег. Коли всі сиділи за столом, я тим часом була на кухні. Краєм вуха підслухала дуже неприємну розмову мого чоловіка з товаришами.

До появи дітей в мене було чудове струнке тіло. Ще в дитинстві я займалася танцями, а до пологів відвідувала

Ярослав забув натиснути на завершення виклику, і я чула все, що відбувалося по той бік телефона

Я б і подумати не могла, що вчасно не покладена трубка може врятувати мене від хлопця-пройдисвіта.

Няня всім серцем до них прикипіла. Малята стали для неї як рідні. Леонід це також помітив. Втім, чоловік зловив себе на думці, що як тільки Уляна йде, йому не вистачає її присутності.

Леонід сумно котив візочок з дітьми та оглядався навколо. Як же добре тим дітям, які мають материнську

Виходить, батько Олі увесь цей час був не так і далеко, він забезпечений, працював на хорошій посаді. От тільки доля дітей, котрі опинились без житла, його абсолютно не цікавила.

Моя дівчина Ольга рано залишилася без батьків. Їй ще не було сімнадцяти, як вона стала жити одна зі своїм

Сім’я, котрій ми здавали в оренду житло, неабияк здивувала нас своїм вчинком

У спадок від свого батька я отримала простору двокімнатну квартиру. Знаходилась вона в центрі міста на

День видався дуже насиченим. Ольга навіть не мала коли присісти. На годиннику була друга, як раптом до заправки під’їхало авто її хлопця. Але ще більшим подивом було те, що Юрій вийшов з машини не сам

Ольга вже другий рік працює касиром на заправці. Робота нелегка, зате вона отримує непогані кошти.

Коли у Євгенія був день народження, молоді запросили друзів у кафе. Щоправда, Софію Степанівну не брали, Євген одразу заявив, що на своєму святі не хоче бачити тещі. Донька намагалася все пояснити своїй мамі та попросила, щоб та не приходила на святкування, адже будуть присутні тільки друзі. Зате Софії Степанівні це було не до вподоби. Як це не буде присутньою? Ні, вона піде і розповість всім про свого зятя.

Євген зустрічав маму своєї дружини на вокзалі. Відсьогодні Софія Степанівна житиме з ними. Річ у тім

Два тижні після приїзду я знайшла роботу в місцевій фірмі. Мій начальник одразу справив на мене неоднозначне враження. Співробітники також помітили його косі погляди в мою сторону. Я старалася ігнорувати його знаки уваги, адже була у шлюбі. Але той вечір змінив все

Ситуація в Україні змусила мене переїхати в інше місто й вже там влаштовувати власне життя.

Якось Ліна покликала Бориса на розмову. Вона була засмучена. Борис вже подумав, що її чоловік все знає. Але причина була в іншому.

З Борисом Ліна познайомилася зовсім випадково. Вона з чоловіком п’ять місяців тому переїхала в

Мені набридли повчання свекрухи, тож я вирішила провчити її і подарувала мамі на день народження…

Зовсім недавно між мною та свекрухою трапилося непорозуміння. Хоч я знаю Віру Анатоліївну вже тринадцять

Якось на одній з таких прогулянок поблизу вокзалу вона помітила чимало людей, які з валізами виходили з потяга. Ірина Василівна одразу зрозуміла, що це приїхали вимушено переселені. Серед чималої кількості людей її увагу привернула молода дівчина з дитиною на руках. Вона ледь тягла свою валізу, а очі були повні сліз.

Ірина Василівна була дивною жінкою. Жила вона у дев’ятиповерховому будинку. Щодня ще й п’

Була субота, я зібралася та поїхала на базар, чоловік мав роботу біля дому. Зайшла в маршрутку і зрозуміла, що забула гаманець, довелося повернутися. Біля нашого будинку побачила ту саму сусідку, про яку мене попереджали. Вона була в атласному мереживному халаті. На нашому подвір’ї.

Цю стареньку хату ми придбали в березні, коли приїхали сюди з-під Києва. Велика ділянка, поблизу річка

Два тижні тому Ірина народила. Батьки Петра прийшли зустрічати дівчину з пологового. Втім, як тільки глянули на онука, і слова мовити не змогли.

Ірина й Петро познайомилися ще в університеті. Хлопець родом із Харкова, у Львові навчався на юридичному

Як тільки вони підійшли до автомобіля, помітили, що Денис не зачинив машину. Чоловік сів на переднє сидіння, дружина відчинила задні двері й заклякла

Денис з дружиною Валерією опинилися тут через те, що в їхню домівку прийшла бiдa. Вони ніколи не забудуть

Виїхала за кордон, рятуючи власне життя. А все обернулося по-іншому

До 24 лютого я працювала бухгалтером на невеличкому підприємстві. Я ще змалечку знала, ким буду.

Прийшла весна, от старенька і взялася перекопати свій город. Яким був її подив, коли жінка лопатою наткнулася на якусь банку. Витягла – а там всередині

Баба Надія та дід Ілля жили разом по сусідству все життя. Щоправда, стосунки між ними були не з найкращих.

“Мама обов’язково до тебе повернеться, привезе тобі чимало подарунків…От тоді ти їй все і розповіси”. Щоразу дівчинка щиро вірила бабі, а потім радісно бігла, мріючи про те, як вона от-от зустрінеться з мамою.

Чомусь люди завжди переконані, що всі матері, народжуючи дітей, люблять їх по факту, однак є й такі