Блискавка – Page 991

“Чому ти мене не впускаєш? Досить спати, Соня, я вже тут десять хвилин чекаю”

Це був останній день робочого тижня, і все, чого я хотіла- мирного сну. Але мій спокій порушив настирливий

Ця несподівана зустріч з незнайомим чоловіком на порозі моєї власної оселі спокусив мене збентежити. Проте, я зібрала всю свою мужність, намагаючись залишатися зовнішньо спокійною. Я відмовилася вірити в його слова про те, що він мій батько. Мій батько жив на сусідній вулиці, і я була переконана, що він виявиться цим мужчиною.

Але чоловік не відступав. Він намагався переконати мене, використовуючи ті самі слова, що він мій батько

Не встигла я озирнутися, як тітка закричала від болю та впала на підлогу. Це був переломний момент – вона замовкла. Я дивилася на непритомну тітку Ольгу й мене охопив жах…

Мене звати Марина й мені 23 роки. Так склалися обставини, що мене з 12 років виховувала тітка.

Іване, а ти знаєш, що твоя жінка залишила дітей самих вдома, а сама десь повіялася на цілий день!

Мій сусід Іван прожив з дружиною 10 років. У них було двоє донечок. Подружжя мало комфортне життя, але

Мій любий племіннику, я безмежно вдячна тобі за організацію мого похорону і за те, що ти подбав про дотримання належних обрядів. Зараз я перебуваю в кращому світі. Завтра ти повинен відвідати мою квартиру і пошукати в комоді синю в’язану рукавичку

Моя доля змінилася, коли у віці 17 років я трагічно втратив обох батьків в автокатастрофі. Моїм законним

Міша, твої батьки сидять на нашій шиї і добре почуваються. Я працюю до вечора, а ти по відрядженнях змушений їздити. А як дітей поглядіти, то для них ціла халепа виходить…”

Так сталося, що моя невістка Оксана та син Михайло живуть у нашій з дружиною квартирі. Молода пара прийняла

“Ти повинна приїхати до мене в готель сьогодні ввечері, інакше я тебе звільню”, – написав начальник у меседжері для Олени

Олена почала працювати в невеликій компанії після закінчення університету. Вона працювала дуже багато

Павло проявляв чудові батьківські якості, допомагаючи Анні в усьому. Він був підтримкою та опорою, яку вона так добре цінувала

Анна та Павло, щасливі батьки десятирічної Єви, з нетерпінням чекали народження їхньої другої дитини.

Марина стояла в церкві, її очі наповнювалися сльозами, коли вона дивилася, як її дочка Іра йде до вівтаря

Марина стояла в церкві, її очі наповнювалися сльозами, коли вона дивилася, як її дочка Іра йде до вівтаря.

Дивним чином, у готелі, в котрому поселилися жінки, Тетяна зустріла свого Сергія. Чоловік ішов за руку з якось жінкою. І виглядав він прекрасно.

– Сергію, тобі канапки робити з авокадо чи огірками? – спитала Тетяна, заглядаючи в спальню.

Ілона сиділа в жіночій консультації та чекала на свою чергу. З кабінету лікаря вийшла вагітна жінка. Поруч з нею за руку ішов Володимир. У цей момент в голові Ілони промайнула думка: “Якщо ж він з нею заради дитини, то чому зробив ще одну? І скільки Володимир збирався це приховувати?”

– Ілоно, пробач, але мені вже пора… – Вона телефонувала? Їдь, я розумію. Звикла…

– Хіба нормальна мама може покинути своїх дітей? – запитав Іван. – Я їх не покидаю, в них є тато. А я приходитиму до них час від часу.

– Ти мізинця мого не вартуєш, – сказала Дарина та метушилася по хаті. Вона збирала свої речі. –

– Ірина, поки майстри трудилися, встигла п’ятнадцять банок варення зробити. А ми лише п’ять. – Ну куди нам стільки? Ми ще торішню консервацію не з’їли. Ти все крутиш та крутиш, ніби ми не наїмося. Забула, скільки весною довелося солінь викинути? Хіба ж воно треба? Так і метушимося, нічого не встигаємо, а оглядаєшся назад – і ще один день прожитий дарма.

– Ніби нічого такого не робив, а втомився за день, – сказав Павло, сівши у крісло, –

– Сину, приймай рішення: або я знайомлю тебе з хорошою дівчиною, ти переймаєш мої справи та стаєш сім’янином, або я поставлю замість тебе когось іншого.

Робочий день вже давно закінчився, а Зеновій Ігорович так і сидів у своєму кабінеті. Думки про сина не

– Іра?! Ех, подруго, маєш поганий вигляд. Змарніла, в спортивних штанах. Зі мною ти зовсім по-іншому виглядала. – Ви помилилися. Я ніяка не Іра, – відповіла жінка, поправляючи своє як-небудь зібране волосся. – Гадаєш, можна не впізнати людину, з якою жив чотири роки.

– О, кого я бачу! – з посмішкою мовив Дмитро, зустрівши свою колишню. Вона аж здригнувся.

– Нам треба з тобою поговорити – промовила Марина, пильно заглядаючи в очі чоловіка – Я не знаю, як ти на це зреагуєш і чи не пізно це, проте ти маєш про це знати.

– Нам треба з тобою поговорити – промовила Марина, пильно заглядаючи в очі чоловіка – Я не знаю

– Я більше не можу цього терпіти! Ти п0кидьок! – кричала Анна, гримнувши дверима так, що могли вікна з машини вилетіти.

– Я тобі цього не пробачу! Навіть не надійся! – чувся крик у слід дівчини. Прокинулась пара уже

– Я в палаті вже сказала – якщо постане вибір рятувати моє життя чи дитини, то в першу чергу хай рятують дитину. Це не життя, без дітей. Другої втрати я просто не переживу.

– Мій Петро вже і візок купив, і пеленальний столик. Ми до народження дитини нічого не купляли, –

– Я ж його люблю, а він…, – Настя лише схлипувала, ледь стримуючи сльози. Дівчині було всього дев’ятнадцять років. Богдан був її першим коханням. Вони дружили ще зі школи. А вчора він сказав, що полюбив іншу.

– Ну перестань плакати. Твоє від тебе не втече. А якщо і втече – значить не твоє було, –

– Чому ці два конверти порожні? Петре, ти зовсім не розумієш. Хтось прийшов, наївся і нічого не подарував. А це десь тисяча гривень, – сумно мовила дівчина.

– Петре, а це чий конверт, – поцікавилась Ганна у свого нареченого. – Який? –

– Доки я тут відпахую по 10 годин, вона вдома відлежується! От би місцями помінятися! – говорив чоловік і навіть уявити не міг, що його слова стануть дійсністю!

– Доки я тут відпахую по 10 годин, вона вдома відлежується! От би місцями помінятися!

– От поспішав і забув – у голос вимовила Таня, посміхнувшись, а тоді механічно відкрила гаманець, щоб поглянути у середину. Там було кілька купюр, різні картки, проте одна з них вирізнялась з-поміж інших особливою яскравістю. Жінка витягнула її та побачила на картці малюка, а збоку надпис «Для щасливих мам і діток знижка -10%!”

– Все, я йду! – крикнув наостанок Богдан й закрив двері. Таня тим часом лише потягувалась у ліжку.

– Що б ви хотіли змінити у вашому с3кsуальному житті з дружиною? – прочитав своє запитання чоловік, а тоді продовжив – А що можна змінити у тому, чого не має? У неї постійно, то втома, то голова болить, то настрій не той!

Сталась ця подія на день народженні в одного з наших колег – Максима. Йому було 40 років і це збіглось

– Де мій мед? – кричав Микола з кухні так, що сусіди могли почути – Хто його з’їв? Ще у суботу чоловік попросив на сніданок у дружини Олени його улюблені млинці з медом.

Ранок неділі у нас розпочався по-особливому – сваркою! – Де мій мед? – кричав Микола з кухні так

Перед Лідою стояв вибір: пробачити чоловікові 3paдy та зберегти сім’ю чи обірвати з ним будь-які зв’язки. Тоді вона вирішила звернутись за порадою до своєї бабці. І та розповіла дівчині одну історію зі свого життя

– Ну говори, що там в тебе сталося. Не спроста ж ти прийшла? – поцікавилась бабця, пильно