Коли я прийшов до усвідомлення, що готовий будувати сім’ю, навколо мене було чимало гарних та розумних дівчат, але як же обрати ту саму?
Найбільше моєї уваги привертали три різні дівчини. Неля була з тих, хто постійно бере участь в усіх активностях університету, навчалась вона добре. Світлана була тихою та спокійною, не брала участь у будь-яких активностях, вчилась так собі й завжди чомусь поспішала додому. Інна була найвеселішою та найрозумнішою з них, а крім цього мала золотий голос та завжди виглядала, ніби з обкладинки журналу.
Кожна з дівчат мені подобалась по-своєму. Вони також проявляли до мене симпатію, коли ми гуляли у компанії, лише зі Світланою все складалось інакше. Навіть коли вона з нами гуляла і я намагався їй причарувати, то від неї віяло холодом, мабуть, тому я вніс її у цю трійку.
Я довго не міг зрозуміти, з ким з них хочу будувати своє життя, тому й на побачення довго не наважувався покликати жодну. Тоді мені на допомогу прийшла мама і бабуся. Вони приготували смачну вечерю і почали давати мені корисні настанови.
– Синку, ти повинен покликати кожну на побачення, але в різні дні – промовила мама.
– І головне, на що ти маєш дивитися, – це на те, як вони будуть слухатися тебе. Якщо буде так, як у нас з дідом, то це і буде твоя дівчинка! – промовила гордо бабуся.
– Мамо, це я хотіла сказати – крикнула ображено моя мама, а тоді бабуся поглянула на неї й продовжила.
– Ти повинен слідкувати за тим, як вони тебе чують. Якщо дівчині все одно на твою думку, то від такої дівчини тікати треба, бо ніколи не дослухатиметься до тебе, все буде робити, як їй хочеться. Якщо дівчина постійно підтакує і не має власної думки, то від такої теж краще боронитися. Вона буде лише й уміти, що слухати тебе, ходитиме за тобою, як прислуга
– Тобі потрібна та, яка почує тебе, але зможе і щось запропонувати – нарешті мама змогла перебити монолог бабусі – Ти повинен знайти ту, яка стане твоїм співрозмовником, порадником, другом і коханкою. Якщо у неї є своя думка і ви можете дійти до чогось спільного, то це саме та, яка тобі потрібна! Не думай про красу жінок, вона оманлива і швидко зникає, а все інше залишається назавжди!
Я зробив все, як казали мені мама з бабусею. Першою на побачення я мав йти з Інною. Вона прийшла у красивому ніжному платтячку з кучерями, ми відразу вирушили у кіно Яке кіно ми дивитимемось, на яких місцях сидітимемо, їжу, яку ми їстимемо – вибирав я, а вона лише жваво погоджувалась, мов ти краще знаєш. Отож, це було наше перше й останнє побачення з красунею.
Наступне пробачення було з Нелею. Вона одягнулась дуже шикарно – високі підбори, коротенька спідничка і глибокий виріз на блузці. Такий вигляд відразу приманював до себе.
– Я тут подумала, може у клуб підемо? – запропонувала вона перша.
– Не хочу я у клуб. Можливо, краще у якесь кафе? – відповів я.
– Яке кафе? Ти що такий занудний? Мені відпочити потрібно, потанцювати, порозважатися! – промовила вона і я пригадав, що вона сьогодні цілий день допомагала з підготовкою концерту.Після такого я б точно не хотів у клуб.
Я таки вирішив дослухатися до неї, хоча настрій був зіпсований, адже ми могли спочатку піти у кафе, а тоді у клуб, а вийшло, що ми все зробили лише, як вона хотіла.
Світлана прийшла на побачення у звичайних джинсах та футболці, проте виглядала доглянуто. Ми пішли з нею парком прогулятися і вияснилось, що у неї вдома є два велосипеди. У мою голову відразу ж прийшла ідея покататися на них і вона радо погодилися, потім ми їли піцу, яку обирали вдвох і кіно, яке сподобалось би нам двом. Після цього я зрозумів, що вона саме та, кого я так довго шукав. Після цього побачення минув рік і я зробив їй пропозицію. Я досі дякую своїй мамі та бабусі за те, що дали мені ці поради, адже без них я б міг не розгледіти Світлану.
https://text.ru/antiplagiat/