Мої батьки все життя прожили в селі. Я ж пішов навчатися, а після закінчення університету вирішив, що не хочу повертатися в село. Мені вдалося знайти чудову роботу та квартиру в оренду. Минулого року я познайомився з дівчиною, ми одружилися. Зараз моя дружина вагітна.
Але чотири місяці тому трапилося непоправне горе. Мій батько увесь час цікавився новинами. Втім, з лютого не було й дня, щоб він не вмикав телевізор. У нього й так весь час були проблеми з серцем. Я найбільше переймався тим, як він переживе цю трагічну сторінку історії нашої держави. Шкода, але його серце таки не витримало.
Втрата батька важко далася нам усім. Ми близько місяця жили з мамою. Але коли прийшов час мені повертатися на роботу в місто, ми запропонували мамі переїхати до нас. На що вона відповіла: “Не можу я так просто все покинути. Город, господарство…”
Ми поїхали, а мати залишилася в селі. Відтоді ми час від часу навідувалися до неї. У неї кури, корова, город. Після втрати батька матір і зовсім втратила всі сили. Я вирішив хоч якось допомогти їй, адже сам не маю змоги так часто приїжджати. Попросив одного чоловіка, щоб той за гроші допомагав мамі по господарству. Приніс води, вигнав корову на пасовище, допоміг зробити сіно. Як тільки він прийшов до мами, вона одразу зателефонувала мені: “Мені помічники по господарству не потрібні! Щоб я його більше на своєму подвір’ї не бачила! Інакше вижену!”
Якщо чесно, я гадав, мама навпаки буде мені вдячна. Тепер не знаю, що й робити. Не хочу, щоб вона гробила своє здоров’я. Варіант переїзду до неї відпадає. Хто проміняє роботу в місті на господарство в селі? Жінка пропонує забрати маму силою. Але я її добре знаю. Впреться рогом – та й по всьому.
Думаю, буду потрохи розпродувати мамине господарство. Можливо, вона таки погодиться на переїзд до мене. Скоро й онук появиться…Чи запросити її тимчасово погостювати? Або, коли народиться син, нібито попросимо допомоги, бо самі не справляємося.
Правду говорять – старі як діти. Треба вигадувати безліч історій, щоб добитися свого. А що порадите ви?