Оля була найстаршою серед п’яти дітей, тому мама часто перекладала на неї свої обов’язки. Навіть коли дівчина закінчила школу, то не пішла навчатися, а відразу на роботу, щоб допомогти прогодувати братів та сестер.
Спочатку вона працювала прибиральницею у магазині біля дому, а потім взялась і за додаткову роботу там – вночі викладала продукти. Працювала вона по 12-24 годин, проте зупинятися не панувала, грошей у домі ставало більше і вона вірила, що після цього хоча б її брати та сестри зможуть здобути освіту, а не йти працювати, як вона.
З часом магазин продали і її новим керівником став Володимир. Статний чоловік, який мав чимало своїх магазинів і був авторитетом у місті. Дівчина навіть на нього не дивилась, а от йому чимось припала до душі скромна й працьовита Оля. З часом вони почали все більше і більше часу проводити разом, а одного дня Вова і зовсім запропонував її переїхати до нього і більше не працювати, а на все необхідне він гроші даватиме. Життя Олі перетворилось у казку, вона нарешті могла відпочити, навчатися, допомагати батькам, побувати у ресторанах і побачити море.
Проте потім дівчина почала оглядатися по сторонах й зрозуміла, що опинилась у золотій клітці. Чоловік лише зрідка дозволяв її навідуватися до мами, вона не мала подруг, більше ні з ким крім нього не спілкувалися, охоронці супроводжували її всюди, хоча й вона говорила, що це зайве, в потім зрозуміла, що вони про кожен її крок розповідають Володимиру.
Коли вона зрозуміла, що завагітніла, то жила у страху два місяці. Нічого не могла зробити з собою, щоб наважитися сказати все йому, тому що вони ще навіть не обговорювали дітей. Тим паче він став останнім часом нервовий через ситуацію в країні та боїться за свої бізнеси, а тут ще така новина…
Тягнути більше не було куди, адже скоро буде видно живіт й Оля все розповіла чоловікові, він лише відповів, що завтра їм потрібно з’їздити в лікарню на огляд.
Лікар порадував пару щасливими новинами, що плід розвивається добре й порекомендував більше гуляти на свіжому повітрі й менше хвилюватися. Після цього Володимир попросив особистої розмови з лікарем, Оля мусила вийти з кабінету й почекати його за дверима.
Серце її візувало біду й вона не закрила двері до кінця, а стала підслуховувати розмову. Володимир простягнув лікареві пачку грошей і попросив сьогодні ж зробити аб0рт.
– Лікарю, я розумію, що четвертий місяць і робити аб0рт не можна, але й ви мене зрозумійте, що надворі стає все більш небезпечно. Ти й сам не знаєш, чи доживеш до завтра, а тут ще думати про дитину… Та і я хочу тікати з країни, скажу вам по секрету, і зайві клопоти у вигляді дитини – мені не потрібні.
Оля, не видавши себе жодною емоцією, направилась у туалет, про що повідомила охоронцю. Звідти через вікно вона втекла з лікарні й тричі пересідала з одного таксі на інше. На щастя, у неї було чимало готівки, яку вона відклала таємно від Володимира, запевняючи, що все витратила на одяг. Потім автобусом вона відправилась в інше місто. Була готова зробити все, аби більше ніколи цей чоловік не посмів посягнути на життя її дитини.