Після початку повномасштабного вторгнення Максима та Віта з трьома дітьми повернулися у рідне село до батьків. У мирі й злагоді вони жили місяць, доки їх чатувала небезпека, а потім почалось справжнє родинне життя.
Щоб не образити Світлану Миколаївну, маму Віти, сім’я жила з нею тиждень, а потім тиждень жила з Петром Сергійовичем, батьком Максима. Проте здебільшого ночували вони всі разом, страшно було розлучатися навіть на хвилину, тому й за господарством у всьому один одному допомагали.
Через місяць у родинні розпочалися перші сварки, особливо часто між собою сварилися Віта з Максимом.
Дійшло до того, що Віта з дітьми й зовсім перебралась жити до мами, а Максим залишився з батьком, а потім вони оголосили, що збираються розлучитися. Двом було боляче від такого рішення, але прийняли вони його твердо.
Після цього Віта все, що робила це ходила з подругами, щоб поскаржитися їм на нещасливе життя, лежала й говорила, що у неї депресія. Перший тиждень мама шкодувала доньку й все робила замість неї, від плитки не відходила, щоб трьох дітей погодувати. Навіть не мала коли збігати до свекра, щоб запитати, чи Максим помиритися не хоче, а то ж троє дітей, що то за діло… Згодом Петро Сергійович сам прийшов, допомагав Світлані Миколаївни чим міг, адже їхні діти поводилися гірше за онуків, говорили, що вже втомилися від сімейного життя, їм відпочинок треба, а за дітьми хто дивитися буде?
Світлана та Петро порадилися й прийняли рішення, що потрібно діяти радикально. Кожен вдома сказав, що їде у місто у справах, повернеться ввечері. Поїхали вони до свого шкільного друга у сусіднє село, той обіцяв їх прихистити на кілька днів, доки Максим з Вітою розуму наберуться.
Вже ввечері, коли останній рейсовий автобус прийшов без Світлани Миколаївни та Петра Сергійовича молода сім’я почала хвилюватися. Телефони батьки повимикали, тому єдине, що залишалось парі – шукати їх у місті. Поліція розводила руками, мов дорослі люди, приходьте через три дні, а доки обдзвоніть знайомих та родичів.
Сусідка, яка знала правду, ні словом не обмовилась, проте про все докладала знайомому, у якого жили бабуся з дідусем. Вона й розповіла, що Максим зараз з Вікою живе, один одного заспокоюють, вже й помирилися і забули про розлучення.
На третій день Світла й Петро повернулися додому, Віта і Максим аж плакати від щастя думали, а коли почули історію батьків, то й зовсім образилися та прийняли рішення повернутися додому в місто, мов то вони у всьому винні, проте про розлучення та сварки всі забули. Батьки знають, що з часом діти перестануть на них ображатися й навіть зрозуміють, чому вони так вчинили, а поки їм доведеться радіти тому, що зуміли зберегти сім’ю.
Як ви ставитесь до такого кардинального способу помирити дітей?