Ігор, брат мого чоловіка, дуже невихована та егоїстична людина. Два місяці тому його вuгнaлa з дому дружина. У цивільному шлюбі вони прожили разом одинадцять років, але так і не узаконили свої стосунки. Ігор досі жив у домі своєї дружини. У них було двоє дітей. Марта, дружина Ігоря, зробила документи про те, що вона мати-одиначка. Навіть прізвище дітям дала своє. Ігорю також було це вигідно. Вони отримували досить непогані кошти на дітей.
Не знаю, як так сталося. Але Ігор жалівся нам, що він поробив там ремонти, вклав свої гроші, а тепер його вигнали. Мій чоловік шкодував свого брата. Але я чомусь думаю, що там винні обоє. Нічого не говорила, адже не хотіла когось ображати. А через декілька днів Ігоря ще й звільнили з роботи. Я не стала питати, через що з ним так вчинили. Йому, мабуть, і так не солодко було. Стільки невдач за останній час. Думаю, його звільненню посприяла Марта, адже її батько працює на одній фірмі з Ігорем.
Мій чоловік прийшов додому та почав розповідати історію Ігоря.
– Кохана, нехай брат певний час поживе в нас. Поки роботу не знайде. Не можу ж я його кинути в біді, зрозумій.
Я погодилася. Про що згодом дуже пожаліла.
Перший час Ігор зовсім не заважав нам. Все було просто чудово. Він полагодив все, що давно потребувало ладу в нашій квартирі. Якось в мого чоловіка ніколи до цього руки не доходили. І пішло на це Ігорю якихось три дні. Кран у нас не тече, полиця відремонтована, двері не скриплять, шпалери підклеєні…Та навіть на нашому балконі нарешті порядок. Ігор ще й вмів смачно готувати! Я не встигла прийти з роботи, як з кухні долинав смачнющий запах. Запечена картопля, запіканки, макарони з сиром, кава з вершками. Чесно, давно я так не насолоджувалася своїм життям. Готує він просто прекрасно. З такими здібностями тільки на телебачення йти!
Але через два тижні мій рай закінчився. Ігор почав шукати роботу, тому цілим днями тільки сидів в телефоні. Ми з чоловіком не заважали йому. Виходив брат тільки поїсти та в туалет. А їв він чимало. І лишень питав: “що на обід”, “а коли буде готова вечеря”. Мені доводилося готувати ще більше та частіше.
Потім Ігор почав ходити на співбесіди. Йшов зранку, повертався ввечері. А інколи навіть ночувати не приходив. Не знаю, куди він там ходив, але з його рота несло алкоголем. Ігор говорив, що йому так і не вдається знайти роботу.
А якось він з’явився до нас зі своїм другом. Ясна річ, я виставила його за двері. Ще мені цього не вистачало. В моєму домі не буде незнайомих людей! Це вже зовсім нахабство, й переходить всі межі. Ігор образився на мене. Та й чоловік мій теж видав. Сказав, що я не мала рації.
Минув час, відтоді Ігор більше не приводив своїх друзів до нас. Думала, він нарешті знайде собі роботу. Якось я прийшла додому, а Ігор ходить в новому костюмі мого чоловіка. Та я за нього мало не всю зарплату віддала. Чоловік одягає його лише на свята, а Ігор одягнув його на співбесіду. Бо йому треба справити враження на роботодавця. Я змовчала цього разу. Думала, обійдеться в домі без сварок.
Але куди там! Ігор повернувся після співбесіди та заявив, що для роботи йому потрібен наш автомобіль. Оскільки в нас дві машини, він візьме мою, а чоловік возитиме мене на своїй. Тут я вже не стала терпіти. Мало того, що він не соромиться просити, щоб я купляла йому шкарпетки та засоби для догляду, так ще й кинув оком на мою машину. Я була дуже обурена.
Чоловік також став на захист брата, мовляв, ми повинні його підтримати в такий важкий період. Це ж брат. А я сказала, що мені набридло це все. Здоровий чоловік сидить на нашій шиї. Нічого йому не бракує! Скільки можна!
– Не можна бути такою егоїсткою! – крикнув до мене чоловік. – Думаєш тільки про себе.
Ці слова мене неабияк розсердили. Тоді я зібрала речі Ігоря та виставила їх за двері.
– Досить! Ліміт гостювання закінчився!
Це ж і мій будинок. Тож я маю право висловити свою думку.
Чоловік перестав зі мною розмовляти. Навіть свекруха подзвонила, кричала, нібито я руйную життя Ігоря та псую стосунки братів, а ще вони більше не хочуть зі мною спілкуватися.
Хай там як, але я не жалію про свій вчинок. Ми радо прийняли Ігоря, а він зовсім знахабнів! Виліз нам на голову! З чоловіком ми два дні тому таки помирилися. Він знову став таким, як і раніше. Без впливу Ігоря та його маніпуляцій. Адже мій чоловік насправді ввічливий та добрий.
Після того я твердо вирішила: більше ніякої рідні в нашому домі. І тоді будуть в сім’ї спокій та гармонійні стосунки.