Марина працювала вчителькою у школі. Інколи після уроків ще давала додаткові заняття. Грошей вистачало, хоч інколи й доводилося позичати в колеги по роботі. Коротко кажучи, вона була нічим не інша за інших.
І нібито все в неї було добре, окрім одного – відсутності в її житті чоловіка. У Марини вже був невдалий шлюб. Тривав він недовго – три роки. З колишнім чоловіком між ними часто виникали непорозуміння. Тому вони розлучилися. Жінка мріяла, що колись вона все-таки зустріне чоловіка, який розумітиме з пів слова та цінуватиме її.
У неї не було особливих вимог до свого коханого. Їй не потрібні були дорогі подарунки, відпочинки чи букети квітів. Марині просто хотілося щирого чоловіка, який завжди буде поруч та підтримуватиме її.
Подруги порадили їй зареєструватися на сайті знайомств, Марина так і зробила. Надіялася, що швидко знайде свого чоловіка. Але кожне нове знайомство приносило їй тільки розчарування. Вона втратила будь-яку надію…
А потім їй написав чоловік. Звали його Михайлом. Парі було легко спілкуватися одне з одним. У них було чимало спільного та навіть однакові мрії. Марина не вірила своїм очам – нарешті вона буде щасливою.
Тоді Михайло першим запропонував їй побачитися. Жінка дуже хвилювалася, але врешті-решт, погодилася. Того дня вона хотіла мати гарний вигляд, тож навіть навмисне купила нове плаття.
Марина боялася спізнитися, тому прийшла на пів години швидше зазначеного часу. Михайла ще не було. Минуло п’ятнадцять хвилин, жінка вирішила йому написати, але у відповідь була тиша. Тоді Марина подзвонила йому, але хлопець так і не відповів. Вона дуже засмутилася, але з іншого боку навіть і заспокоїлася, адже жінка дуже боялася побачень.
Додому вона повернулася сумною та розбитою. А потім побачила повідомлення на сайті знайомств. Воно було від Михайла. “Я прийшов швидше, щоб поспостерігати за тобою. Сидів неподалік. Ти мене й не помітила. Дуже розчарований тобою. Ця незрозуміла сукня зовсім тобі не личить. А твоє волосся? Невже не можна було його якось укласти? А макіяж? Для чого стільки накладати косметики? Яке зустрічатися? Я навіть з такою, як ти, в люди б соромився вийти. Не можу я так”.
Марина спочатку здавлювала в собі сльози, а потім почала гірко плакати. Михайло мав рацію. Після розлучення вона перестала звертати увагу на свій зовнішній вигляд. Її не цікавила думка інших.
Після цих слів жінка остаточно зрозуміла, що потрібно щось міняти у своєму житті, бо так більше жити неможливо.