Анастасія тільки закінчила перший курс філологічного факультету та приїхала до батьків на канікули. Всі нею пишалися:
– От молодець. Вирвалася в люди! Вже не будеш в сараї сидіти. Закінчиш навчання, знайдеш роботу, хорошого чоловіка…
А якось Анастасії стало недобре, вона вже подумала, що отруїлася. Важкі думки крутилися в голові. “Невже вагітність? – подумала вона, – а навчання?” Та й врешті-решт, як відреагує її коханий, який старший від неї на 5 років?
Вона декілька днів мучилася, не могла заснути…А потім поїхала в сусіднє місто на огляд, не хотіла, щоб хтось з райцентру дізнався про це…
– Вітаю у вас шостий тиждень вагітності, – радісно мовила лікарка.
Анастасія не могла повірити… Куди ж їй тепер? А навчання? Мама з татом її з дому виженуть. Ще й, як на зло, Максима немає поруч. Але ж він завжди обіцяв, що візьме Анастасію заміж. Страшно…і серце не на місці. Телефонує Максиму, але той не відповідає.
– Алло, коханий. Хочу тобі дещо розповісти. Я вагітна… Не знаю, як про це сказати батькам. І що робити далі?
– Заспокойся, вагітним шкідливо нервуватися. Ти чого, люба? Вже завтра я до тебе приїду, ми розкажемо про все батькам і обов’язково розпишемся.
Наступного дня Максим, як і обіцяв, приїхав до дівчини. В руках у нього був великий букет квітів. Батькам Анастасії він одразу сподобався. Так вони розписалися, а через дев’ять місяців на світ появилася прекрасна двійня. Батьки дуже зраділи появі онуків. Максим працює, а Анастасія от-от отримає диплом. Нічого неможливого в житті немає, якщо поруч міцне чоловіче плече.