Після весілля з моїм чоловіком свекруха купила нам двокімнатну квартиру. Мама одразу оформила її на Олексія. Житло було в новобудові, тож нас застали голі стіни. Потрібно було купляти меблі, робити ремонти. Тож після весілля ми зайнялися ремонтом. Чоловік мій працював з ранку до ночі, я також ходила на роботу. Всі ремонти ми робили лише удвох. Хотіли зекономити гроші на робітниках. Зайвих коштів у нас не було.
Тоді порадившись з Олексієм, ми вирішили взяти кредит. Врешті-решт за пів року нам вдалося довести все до ладу. Ми продумували все до деталей. І першими, хто прийшов до нас у гості, звісно, була свекруха зі своїм сином, який молодший від мого чоловіка на чотири роки. Їм дуже сподобалися наші старання. Хоч я завжди вважала свекруху лояльною. Вона не часто приходила до нас, не набридала, попереджала про свої візити.
А через деякий час ми дізналися, що в нас буде дитина. Тому знову довелося думати, де ж має бути дитяча кімната. Постало питання, як її обладнати. Робити ремонт я вже не мала змоги, оскільки не дуже добре почувалася. Всім зайнявся мій чоловік. Пощастило, що до цього часу ми виплатили чималу суму кредиту. Просили допомоги у свекрухи, але та відмовила. Сказала, що заощаджує всі гроші для молодшого сина, оскільки і його треба ставити на ноги. А якщо одного дня він прийде та повідомить, що одружується, то як тоді?
Після народження сина нашій радості не було меж. А от свекрусі не сподобалося ім’я, котре ми обрали для дитини. Марк. До онука вона ставилася байдуже. Але я не зважала на це. Минуло два роки з появи сина. Ми нарешті виплатили увесь кредит. Досі оглядаюсь і згадую, що нам довелося пережити. Нам вдалося вистояти у такій непростій для нашої сім’ї фінансовій ситуації. На щастя, все було позаду.
Згодом свекруха повідомила, що її син одружується. А ще його майбутня дружина вагітна. Ми щиро раділи за них. В них також народився син. То свекруха віддавала їм всю душу. Завжди порівнювала наших дітей. Адже вони назвали хлопця на честь її покійного чоловіка. Потім свекруха якось сказала, що любий синочок не підвів її, тож квартира належатиме йому. Перший час я не розуміла, про яку квартиру йде мова, допоки Олексій мені сам все не пояснив. Виявляється, він вже давно переписав нашу квартиру на свого молодшого брата, оскільки так хотіла мама.
А як же ремонт і наші витрачені кошти на нього? Не розумію, чому чоловік перед цим не поговорив зі мною. Сумніваюся, що хочу прожити з такою людиною все своє життя. Він залишив свою сім’ю без даху над головою! Ще й зробив все без моєї згоди. І як тепер йому довіряти? Послухав свою матір, а як бути нам з сином?
Недавно я перевезла до мами свої речі. Вона пообіцяла, що допоможе мені з дитиною. Колись я вийду на роботу і обов’язково матиму власне житло.