Іван одразу зробив Марії пропозицію, як тільки дізнався про її вагітність. Але УЗД показало певні ускладнення вагітності, тож жінка дуже злякалася та вирішила позбутися дитини, допоки не пізно. Відтоді між парою почалися непорозуміння, і вони розлучилися. Іван поїхав в інше місто, Марія вирішила шукати свою долю за кордоном. Так минуло одинадцять років. Іван вже встиг вдруге одружитися. В нього появився син.
Марія довго не наважувалася повертатися в Україну. Минуле все ж не давало їй спокою, хоч як вона не намагалася все забути. Вона мала роботу, навіть спробувала завести стосунки, але їй таки не вийшло покохати когось іще. Марія сумувала за рідним домом, та й Івана жінка все одно кохала.
Через знайому вона цікавилася його життям. Чула, що в колишнього є інша, з якою в них все серйозно. Від цього їй ставало ще гірше, Марія добре розуміла, що може втратити його назавжди. Вона таки наважилася за стільки часу зателефонувати колишньому, але тільки по той бік телефону почула його голос, одразу кинула слухавку.
Марія згадувала їхні прекрасні моменти удвох, коли вони були щасливими. Жінка не могла собі пробачити те, що колись не народила йому дитини. Тепер вже було пізно щось міняти.
Марія надіялася, що колись чоловік таки повернеться до неї. Їй дуже хотілося почути від нього слова підтримки. Але цього не було.
Жінка зрозуміла, що їй доведеться залишитися зі своїм горем сам на сам. Адже замість підтримати, чоловік покинув її. Вона завжди згадувала той страшний день, коли Іван байдужими очима дивився на неї… Тоді Марія і поставила перед собою мету почати нове життя в новому місті.
Свого сина від другого шлюбу Іван назвав Вадимом. З матір’ю хлопчика вони узаконили стосунки. Він намагався не згадувати про Марію, але десь глибоко в душі дуже жалів, що колись так вчинив з нею.
Але доля таки ще раз звела їхні шляхи, щоб пара нарешті змогла відверто поговорити одне з одним.
Марія призналася у своїх почуттях до Івана. Вони нікуди й не зникали. Натомість Іван попросив у неї вибачення та сказав, що життя Марії обов’язково налагодиться. Але без нього. У нього вже є чудова дружина та дорогий синочок, яких він любить понад усе на світі.
Марія таки відпустила колишнього. Вона відчула невимовний спокій. Мабуть, слова вибачення були життєво важливими для неї. Зараз їй сорок три, а вона і досі самотня.
Так один невірний крок зіпсував їй усе життя.