Після одруженні ми з чоловіком двоє загорілися бажанням мати дитину. Три роки ми витратили на спроби, аналізи й постійне повторення лікарів, що ми двоє здорові, потрібно пробувати далі. Дійшло до того, що я вже до ворожок ходила, аби вони з мене порчу» зняли.
Чоловік сказав, що йому це все вже набридло, більше не може так жити й пішов від мене, а через тиждень я дізналась що вагітна. Повідомляти колишньому про це не бачила сенсу, адже свій вибір він зробив та й останнім часом говорив, що батьківство не його..
Тоді я переїхала до столиці по роботі й там народила Ангеліну. Для мене це був справжній подарунок долі. Я виховувала її сама, працювала дистанційно, інколи приїздила мама допомогти. Для доньки я старалась дати все найкраще й виховати її гідною людиною. Пережити її підлітковий вік було складно нам двом, постійні бунти про мене, хуліганство, скарги вчителів, прогули. Я намагалась говорити з нею, та все даремно.
Після того як донька пішла в університет, то у неї з’явилось ще одне захоплення – хлопчики. Вона гуляла то з одним, то з другим, я лише нагадувала її про контрацепцію, аби потім не принесла мені вістку, а вона сміялась з мене і говорила, що це все друзі.
Коли донька закінчила університет, то стала трішки спокійнішою, тепер ми могли поговорити і я почала наполягати, щоб вона шукала роботу, адже я не можу вічно тягнути нас двох. І от, що було дивним, роботи у неї не було, а от гроші додому вона приносила. Мене почали переповнювати хвилювання і я таки наважилась поговорити про це, тоді вона й розповіла, що у неї є дуже багатий залицяльник, який допомагає її. Коли я почала розпитувати детальніше, то вона, без зайвого сорому, зізналась, що він мого віку та одружений, але обіцяє скоро розлучитися, адже кохає лише її.
Я не могла повірити своїм вухам. Одночасно мене кинуло і в жар і в холод. Моя донька – коханка одруженого чоловіка! У голові крутилось сотні думок про те, де я помилилась у своєму вихованні. Хотіла спокійно її пояснити, що це не правильно, а вона лише відповіла, що нічого я не розумію у справжньому коханні.
Дивлюсь на доньку щоразу, як марафетиться і Бога прошу розуму їй дати, бо мене вона слухати не хоче, ще якої біди або собі, або людям наробить…