Я друга жінка свого чоловіка. Від першого шлюбу у нього є двоє дітей, він платить непогані аліменти на них.
Наразі його колишня не працює і не планує йти на роботу. Вона маніпулює ним, щоб він або сидів з дітьми або тоді нехай платить ще вдвічі більше аліментів. Звичайно мене це злить. У нас є свої спільні діти, мало того, діти від першого шлюбу на вихідних часто гостюють в нас. Я змушена їх обслуговувати, а це мені, чесно кажучи, не дуже то й подобається.
Колишня не дає чоловікові спокою, постійно дзвонить йому, вимагає аби він займався їхніми дітьми. Чоловік через це весь час на нервах.
Якось вона вирішила за ним прослідкувати й перестріти начебто випадково на вулиці. Зустріла його і наглим тоном каже:
-Ти, або забираєш дітей собі, або плати гроші! Я теж хочу йти на роботу, це й твої діти також. Нехай живуть з тобою, займайся ними, а я буду платити тобі аліменти. А як ти не хочеш, то хай твоя нова жінка сидить із ними, все одно вона в декреті, нехай займається із ними, робить уроки, гуляє. Хай потренується, що таке виховувати дітей, а я ввечері їх буду забирати, коли буду йти з роботи.
Мене це дуже обурює, що ніхто й не хоче мене запитати чи готова я на таке. По-перше, я не працюю нянькою, а по-друге, я все ж люблю свого чоловіка, тож повинна поважати його дітей. Але я не зобов’язана з ними сидіти, прибирати за ними, вчити чомусь, годувати, діти повинні жити з мамою! І взагалі, хіба вона має право вимагати від чоловіка більше суму аліментів ніж прописати державою?
Я шокована від того, що відбувається, і не знаю як вчинити.