Усього раз у житті звернулися до свекрухи по допомогу, а вона нічого зробити нормально не може. Сама більше за всіх навколо мене з бубном танцювала, чекаючи, поки я завагітнію, а тепер зовсім не хоче сидіти з онукою. Розумію, що вона не зобов’язана, адже в няньки не наймалася, тому ми її особливо і не просили ніколи. Поки Ліля була маленькою, з нею справлялися я і моя мама, коли стала старшою, до садочка ми її відправили, але у зв’язку з довгоочікуваною відпусткою нам із чоловіком дуже хотілося вирватися на чотири дні куди-небудь без п’ятирічної дитини. Моя мама була на роботі, тому довелося напружити дитиною свекруху. Ми запропонували їй не водити Лілю в садок, просто забравши до себе, але вже через день жінка завила по телефону.
Бачте, Ліля некультурна, вона зовсім не “леді”. Тримає виделку вона не так, практикуватися в читанні не хоче, дивитися замість зі свекрухою і свекром їхні концерти не хоче, ще й розмалювала їм маркерами комод. І все це під таким соусом, немов я або чоловік сиділи з дитиною і це все допустили. Ми прекрасно знаємо, на що наша дочка здатна – Ліля рухлива, активна, але самостійна. Може грати тихо сама по собі, а потім виявиться, що вона вже перевела всю мою косметику або порвала улюблену книжку свого батька. Але тому ми й попросили доглянути за нею, а не посадити в сусідній кімнаті й зробити вигляд, що її не існує.
Свекруха вимагає, щоб ми забрали свою дитину негайно, інакше вона влаштує синові скандал, а що ми можемо зробити? Ми в горах, квитки через два дні, раніше все одно ніяк не приїхати. Захотіли відпустку, а отримали головний біль по телефону.
Невже свекруха забула, якими непосидючими і впертими бувають діти? Сама ж історії про мого чоловіка розповідала, і ось він теж був далеко не подарунок. А тут з онукою півтижня посидіти не може – занадто шкідлива донька в нас, на її думку.