Того вечора брата забрала швидка допомога. Лікарі сказали, що у нього двобічна пневмонія, я цього не сильно розумів, проте мама дуже злякалась і поїхала з ним. Від її погляду мені й самому стало страшно за меншого братика.
Мама вночі лежала з братиком, зранку бігла на роботу, в обід прибігала додому, мене провідати, потім до братика, а потім знову на роботу, крутилась, як в’юн на сковорідці, а все тому, що вона у нас одна. Все на собі тягне, батько покинув нас, коли меншому братику було лише два роки. З того дня минуло понад 4 роки.
Я вже навчаюсь у коледжі, стараюсь сам справлятися зі всіма домашніми справами та мамі допомагати, з братиком час проводжу після пар, коли мама на роботі. Інколи міняємось з нею, щоб брата не залишати одного.
Вчора я звично зайшла у гардеробну, залишила пакет ближче до входу й пішла вішати куртку, а коли повернулась, то виявив, що він зник. Я швидко вибіг на коридор і побачив незнайому дівчину у лікарняному халаті, яка його кудись несла.
– Крадійка! Люди, зупиніть їй! – кричав я і біг її навздогін – Вона вкрала у мене пакет! Зупинися!
Коли я підбіг до дівчини, то вихопив у неї з рук пакет і тоді вона поглянула на мене, як на справжнього божевільного. До мене прийшло усвідомлення, що я зробив щось не так. Я мигцем заглянув у пакет і побачив там чужі речі.
Я повернув тій дівчині пакет і побіг негайно до гардеробної. Я мусив його знайти. У нього був обід для брата та змінний одяг на ніч для мами. Я не можу і залишити без цього.
Коли я забіг у гардероб і почав оглядатися, то помітив, що мій пакет опинився у затінку, хтось його переставив далі, мабуть, заважав комусь дістати куртку. І як я його лише міг не помітити?
Тоді я відправився до брата, ми з ним разом обідали і я розповідав йому про свої новини з коледжу, а він лікарняні. Повідомив мені головну новину, що сьогодні до нього назначили нову медсестру, попередня пішла у відпустку.
І ось ми сидимо, сміємось і тут у палату заходить та сама дівчина, яку я на всю лікарню звинувачував у крадіжці свого пакета.
Я відразу почав у неї просити вибачення, ми розговорилися, сміялися, а після того, як брат почав йти на поправку, то наважився запросити її на побачення. Тоді я і познайомився зі своєю майбутньою дружиною.