Карина не перший рік заміжня, вже й діти встигли покинути родинне гніздечко, кохання більше не було такою пристрасною бурею, швидше спокійним морем. Після того, як діти пішли, жінка все одно намагалась створювати вдома родинний затишок, готувала смачні вечері, прибрала, намагалась цікавитися, як пройшов день у чоловіка, підтримувати його, проте здавалось, що він залишався до всього байдужим. Кожен день вони проводили окремо, навіть вечір для них двох був самотнім.
Час пробігав швидко, тому й не помітили, як почали спати окремо, бачилися лише для подружнього обов’язку спочатку кілька разів на тиждень, а потім і на місяць. З часом Карина помітила, що її стає часто погано, злякалась, що менопауза почалась, адже у її віці й не дивно.
Одного дня до неї на роботу прийшов новий колега. Він відразу почав з нею фліртувати, дарував квіти, посипав компліментами, цікавився, як пройшов її день і почав запрошувати на зустрічі у кафе, спочатку лише дружні, хоча вона і для них старалась красиво виглядати – і зачіску зробить, і каблуки з платтям одягне.
Вдома вона виконує всі свої обов’язки, а тоді мчить на зустріч з коханцем, з тим, хто дарує її любов, увагу та турботу. Всі знайомі відразу помітили, як жінка помолодшала, посвіжішала, мов заново вдихнула життя. Карину навіть не турбувало, чи знає чоловік про коханця, адже він давно припинив нею цікавитися.
Одного дня коханець не прийшов на зустріч. На роботі пояснив, що у нього з’явилась інша, краща… Ох, і сліз того вечора пролила Карина у своїй спальні, так хотілось з кимось поговорити… Та з ким? З чоловіком, який не цікавився нею останні роки? Так і провела всю ніч наодинці з собою, слізьми та алкоголем. Лише зранку, коли відкрила двері, то побачила чоловіка, який заснув на підлозі поруч, заспаний та зі сльозами на очах. Розбудила його, тоді він і почав говорити. Вона не могла його зупинити. Йому скільки всього хотілось сказати й все це було про кохання до неї! От і хто б мін подумати, що їм двом прийдеться таке пройти, аби нарешті зрозуміти все та поговорити один з одним!