Ох і зіпсувала мені нерви рідня мого чоловіка. Хоч я ще до заміжжя бачила ставлення чоловікових мами та сестри до мене. Мушу зізнатися, воно було не найкращим.
Здавалося, вони думали лише про одне – ці жінки не хочуть ні з ким ділити Матвія. Ще б пак, на це були свої причини.
Мій чоловік добре заробляв, тож він покривав не лише витрати нашої сім’ї, але й потреби своєї мами та сестри. Їм це було на руку.
Саме тому вони обоє були проти наших стосунків, адже знали, що після весілля їхнє фінансування припиниться. Жити без допомоги Матвія вони не хотіли.
Попри їх небажання ми таки одружилися. Звісно, оплачувати потреби мами та сестри чоловік не припинив. Після появи дитини Матвій попросив рідних розумніше витрачати його кошти. Його сестра могла дозволити придбати собі річ за 1000 гривень в той час, як я купляла речі не дорожче 300 гривень.
Пізніше чоловікова сестра почала придумувати собі різні хвороби. Матвій тільки бігав по аптеках та купляв дорогі ліки або скидав їй гроші на карточку. На нас з дитиною йому більше не вистачало ні часу, ні грошей.
Я більше не могла цього терпіти. Зібрала речі та поїхала до своїх батьків. На дзвінки Матвія не відповідала, написала тільки одне повідомлення:
– Більше так не може продовжуватися. Нам потрібно розлучитися. Ти обрав виконувати забаганки своїх рідних…
Моя двоюрідна сестра працювала медсестрою в лікарні та бачила аналізи чоловікової сестри. Так-от вона цілком здорова. А всі гроші, які та тягнула з мого чоловіка, вона витрачала на себе.
Моя сестра зустрілася з Матвієм та все йому розповіла. Колишнього це не на жарт розізлило. Він припинив не лише їх фінансувати, але й спілкуватися з ними.
Ми таки помирилися. Ось так ми мало не розлучилися через сестру Матвія. Щодо свекрухи – я таки попросила Матвія фінансово їй допомагати, адже як-не-як це рідна матір.