Я працюю адміністратором на невеликій фірмі. Наш офіс розташований на другому поверсі. Влаштувався я туди не так і давно. У мене нормальна зарплата, хоч не надто висока, але на життя вистачає. Я досі не одружений, живу з мамою й татом та піклуюся про них. Вони обоє пенсіонери. Тож хіба можливо прожити на мізерну пенсію з такими цінами? Я купляю до хати продукти та оплачую комунальні послуги. Батькам ледь вистачає на ліки. Вони в мене дуже добрі.
Мама звикла піклуватися про мене, хоча я вже дорослий чоловік. Щоранку вона готує мені сніданки, ще й з собою дає обіди. “Бери, синку, пообідай домашньою їжею. А то невідомо, чим вас там годують. Голодний увесь день не сидітимеш”.
Я звик їсти те, що взяв з дому. Так роблю не лише я. Мій колега Матвій теж бере обіди з дому. Як на мене, це вигідніше, аніж харчуватися в кафе.
Якось, коли був обід і всі ми йшли на кухню, я помітив, що Матвій не дістає свою їжу. Він далі працював, ніби нічого не було. Тоді наш колега Андрій запропонував йому сходити в кафе.
– Тут неподалік відкрити нове кафе. Сходімо, спробуймо щось смачне.
– У мене немає коштів, щоб харчуватися їжею з кафе, – відповів йому Матвій.
– Ти що жартуєш? Це ж копійки! Максимум вісімдесят гривень за дві страви! – переконував його Андрій, для якого це зовсім не гроші.
Звісно, для Андрія це нічого. До нас на фірму його влаштував тесть, який є нашим начальником. Андрій одружився з молодшою донькою Віктора Сергійовича, тож тепер живе як риба у воді. Безлімітна банківська карточка, дорога машина, розкішний будинок. От ми ніяк не можемо второпати – для чого йому робота? Хіба, щоб колись успадкувати компанію.
А що має Матвій? Однокімнатну стареньку квартиру, яка йому дісталася від мами, та двоє дітей. На ньому кредит та стара машина, яка от-от розвалиться. Ясно, що в нього є проблеми з грошима. Тож у нього немає зайвих коштів на обіди в кафе. Для Андрія незрозуміло, як це жити від зарплати до зарплати й не мати що відкласти.
Матвій відмовився від пропозиції товариша. Не розумію чому, але в Андрія це викликало гнів.
– Якщо в тебе проблеми з грошима, прочитай інформацію про фінансову грамотність. Навіть при невеликій зарплаті можна розумно жити. На твоєму місці я б вибирав, на чому можна зекономити, а що тобі необхідно, та розписував би бюджет на місяць. Економити на їжі, тим самим підриваючи своє здоров’я, не найкращий варіант.
Колеги таки пішли на обід, а я підійшов до Матвія та запропонував йому пообідати тим, що мені зготувала мама.
– Їж, друже, тут на нас обох вистачить, – сказав я товаришу.