Коли я вперше почула цю історію, то не могла стримати сліз…
Це історія про напівсироту Сашка. Йому було 5 років і він жив з татом. Звісно, одному чоловікові було важко доглядати за дитиною, тому йому допомагала бабуся. Той важко і багато працював, аби забезпечити синові життя.
Того вечора у Сашка була висока температура. Чоловік намагався її збити природними методами та вона лише росла, тому він прийняв рішення піти по жарознижувальні до аптеки. На годиннику була пізня година, тому турбувати сусідів він не хотів.
Хлопчик довго чекав тата, але той все не повертався. У кінці температура зморила його і він заснув, а прокинувся, коли надворі уже був ранок. Коли дитина зрозуміла, що тато не приходить на його вигуки й не знайшли його у квартирі, то швиденько одягнувся й побіг на вулицю. Він запитував у всіх сусідів, яких бачив, чи не бачили вони його тата, але всі лише знизували плечима й відповідали, що, можливо, він пішов на роботу.
Коли Сашко побачив чоловіка у поліцейській формі, то у нього заіскрилась надія, що чоловік допоможе йому знайти тата, але той відмахнувся, сказавши, що не буде грати у ці дитячі ігри.
Хлопчик потрапив додому пізно ввечері, але тата все ще не було. Всі його надії на те, що тато дійсно на роботі були розбиті, тоді ж він відправився до татового друга з верхнього поверху, щоб розповісти йому все і попросити зателефонувати бабусі, аби всім разом шукати. Тієї ж ночі трійка відправилась на пошуки по найближчих дворах. Потім сусід запропонував піти біля річки, адже там найближча цілодобова аптека.
Тоді Сашко і помітив лежачу фігуру у татовій курточці… Тато не ворушився. Хлопчик побіг до нього, міцно обійняв та нарешті зрозумів, чому тато не міг повернутися додому.
Сашко довго плакав і не міг повірити у те, що трапилось. Йому хотілось, щоб все це було сном.
Тепер у нього залишилась лише бабуся, яка взяла над ним опіку і дядько Микита, друг тата, який намагається стати йому другом.