Мама жодного разу не розказувала мені про тата. Вона мовчала про історію їхнього знайомства. Я взагалі нічого про нього не знала. Коли я просила матір показати мені їх весільні фото, вона завжди переводила тему.
Я виросла, але про сімейну таємницю пам’ятала. Кортіло таки дізнатися, хто цей чоловік та чому вони не разом. Якось мені вдалося завести про це розмову з моєю бабусею. Вона пообіцяла розповісти мені всю правду при одній умові – якщо я нічого не скажу мамі. І я погодилася.
Моя матір закохалася в тата ще в шкільні роки. Їх любові заздрили усі навколо. Тато був симпатичним та добрим парубком. У нього на той час було чимало залицяльниць. Мама не раз з ними зіштовхувалася. Дівчата приходили на розмову до мами цілими компаніями. Вимагали, щоб вона покинула тата. Мама не раз знаходила розбиті яйця в рюкзаку, її куртку розмальовували червоною фарбою. Але вона стояла на своєму. Мама не збиралася комусь віддавати тата.
Час минав. Наближався випускний. Всі дівчата вже давно покинули надію завоювати серце мого батька. Їх серця зайняли інші хлопці. Хтось знайшов свою долю, хтось і далі залишився сам. Серед усіх була тільки одна дівчина, яка ще плекала надії на батька. І вона виявилася найвпертішою.
Вперта дівчина весь час з’являлася в життя моїх батьків. Вона любила дарувати татові подарунки. Але переломний момент трапився 14 лютого. В сільському клубі була дискотека для молоді. Батько допомагав оформлювати зал. На мамі ж було завдання оформити святковий стіл. Та дівчина також була там. Вона весь вечір кидала погляди на тата.
Як тільки почалася дискотека, батьки були разом. Половину вечора вони були удвох. А потім батько зник. Мама пила вино, танцювала з подругами. Думала, що батько десь з друзями. Тоді вона вийшла на вулицю.
На вході мама застала батька з тією дівчиною. Та дівка вчепилася за тата. Мама була дуже розлючена. Вона вилила на них келих вина та пішла. Бігла скоро, не дивлячись під ноги. Біля самої хати спіткнулася. Баба саме закривала сарай. Як раптом помітила при вході маму. Вона гірко плакала, нею трусило. Мама не могла вимовити слова.
Наступного дня вона зізналася у вагітності. Татові нічого не сказала. До закінчення школи лишалося три місяці. До випускного мати не розмовляла з батьком, уникала зустрічей з ним. Закінчивши навчання, вона поїхала з села. Взяла бабусині збереження та почала жити в місті. Тут ми й прожили все наше життя.
Тато навіть не здогадується про моє існування. Він робив спроби вернути маму. Говорив, ніби справді переплутав. Запевняв маму у щирості своїх почуттів, але вона не хотіла його слухати. Та дівчина довго не давала йому спокою. Батько уникав її, але після десяти років спроб вернути маму, він таки одружився з нею. З тією дівчиною вони переїхали в інше місто. Навіть моя бабуся не знає, куди саме.
Їх сімейне життя не було гладким. Навіть дитина не зміцнила їхній шлюб. Тато декілька разів ішов із сім’ї. Але вертався заради дитини. Та жінка так і не покаялася. Її не гризуть докори сумління. Вона не помічає проблем у сім’ї. А може й не хоче їх помічати.