Олександра Микитівна уже третій рік викладає в інституті. Сама вона дуже молода, лише 30 рік пішов, тому і студенти до неї ставляться, як «до своєї», але з повагою. У жінки часто питають, чи має вона чоловіка, але на такі питання вона не відповідає, адже це ніяк не стосується її професії. Насправді чоловіка вона не має, проте її студентам про це знати не обов’язково.
У новому семестрі до викладачки прийшли нові навчальні групи. І серед студентів був один хлопець, який майже не відводив від неї погляду. Вона могла надіятися, що це така відданість предмету, проте погляди були інакшими. Як жінка вона чудово розуміла, що вони означають, але старалась їх не помічати й удавати, що він такий же, як і інші.
Одного разу проходила студентська вечірка, на яку запросили Олександру Микитівну, як наглядача. Звісно, вона погодилась. Вона радо проводила час зі студентами, а потім до неї підійшов той самий Роман, який не спускав з нею погляду. Він запросив її до танцю і після цього вони цілий вечір провели за балачками. Хлопець був старшим своїх одногрупників, йому 25, вирішив змінити професію, тому так пізно і навчається, а ввечері змушений працювати. Так і живе і вже планує майбутнє саме з Олександрою, інших варіантів не бачить. Вона спочатку сміялась з цього, але потім помітило, що щось у її серці відгукується.
З часом вони почали таємно зустрічатися і через пів року хлопець зробив її пропозицію. Вони двоє були невимовно щасливі поруч і хотіли це узаконити. Проте, коли вона вирішила повідомити про це керівництву університету, то була спантеличена. Її поставили перед фактом, що вона не може цього зробити. Якщо вона погодиться на пропозицію одружитися, то її звільнять зі скандалом, тому їм краще зараз розлучитися.
Олександра Микитівна не могла повірити, що таке досі існує у сучасному світі, хіба кохання – це щось жахливе? Зараз вона опинилась перед вибором і не знає, як бути далі.