Я й гадки не мав, що в моєму житті може трапитися така непроста життєва ситуація. Але як вже сталось. Моя перша дружина п0mepлa від важкої хвороби, залишивши мене на руках з маленькою дочкою. На той час Софійці виповнилося три роки. Навіть не хочу згадувати, що мені довелося пережити. Не хотілося жити, але на руках була донька, яка додавала мені сил іти далі.
Тільки подумати – якби не Софійка, я б так і не подолав депресію. Відтоді я взяв себе в руки та став жити заради дитини. Софійку потрібно було ставити на ноги. Два роки я виховував донечку сам. Моєї мами не стало ще десять років тому. А теща після смерті своєї дочки перестала з нами спілкуватися, адже вважала, що це я винен у хворобі Зоряни. Вона відмовилася допомагати мені з донькою.
Згодом я зустрів Надію. Вона вже була заміжня та виховувала сина. Наші діти однакового віку. Коли ми їх познайомили, вони увесь час проводили разом. Моя Софія та Михайло відвідували один садок, а згодом почали вчитися в одному класі. Ми з Надією почали жити разом. За спільною згодою вирішили перший час пожити разом, а якщо все буде добре, одружитися.
Так пройшов рік. Думав, цього достатньо, щоб вивчити Надію в побуті та різних життєвих ситуаціях. Надія добре ставилася до Софійки. Можливо вона не відчувала до неї справжньої материнської любові, але й не ображала мою дочку. Її сина я прийняв як рідного. Та й з Софією Михайлик чудово ладнає. Тож я вирішив таки зробити Надії пропозицію.
Того дня я чекав, поки кохана повернеться з роботи. Надумав зробити їй сюрприз. Коли хотів прибрати в хаті, з полиці в нашій спальні випав записник Надії. Я розгорнув його – і був неприємно вражений. Там були записи, коли й за скільки Надія придбала речі Софії. На Михайлика ж таких записів я не зустрів. Коли Надія повернулася, я став вимагати пояснень. Вона зніяковіла, а потім додала, нібито витрачає на мою доньку чималі кошти.
– А хіба я не забезпечую Михайла?
– Я не змушувала тебе цього робити. Якщо ти не вимагаєш гроші назад, це твої проблеми.
Після цих слів я вже й передумав робити Надії пропозицію. Сумніваюся, що мені потрібна така жінка. Що скажете?