Коли родичі такі приперлися, то я їх вигнала за двері, бо терпіти цих “гостей” більше не мала сил!

Склалось так, що ми з чоловіком приймали родину у себе на всі свята. Це вже було своєрідною традицією. Перш за все тому, що ми мали велику та простору квартиру й жили у центрі міста (до ялинки близенько). У нас 4 кімнати, тому зазвичай місця вистачало всім, рідко траплялися випадки, коли ми стелили комусь на підлозі.

Ми з чоловіком любимо гостей і радо їх приймаємо, але так обидва ненавидимо, коли цим починають користуватися, а серед моїх родичів є і такі. Ними були тітка з дядьком по маминій лінії. Спочатку вони приїжджали до нас лише на Новий рік, потім почали лишатися до Різдва, а тепер їх ледь випхнеш після Василя… При цьому всьому ми з чоловіком ходили на роботу, а потім поверталися і ще готували їсти, адже у нас гості, які або цілий день гуляли, або спали у кімнаті, ніби це їм готель… А після того, як всі поїдять я ще мушу годину стояти біля раковини та мити посуд.

Спочатку я намагалась з цим змиритися й бути чудовою господинею, проте потім терпець почав уриватися. Минулого нового року ми вирішили піти з друзями у ресторан. Всі родичі були попереджені, тому ніхто окрім моїх славнозвісних дядька і тітки не приїхав. Для себе я вирішила, що більше цього не терпітиму і попросила покинути квартиру. Вони влаштували грандіозний скандал, що навіть мої сусіди вийшли й почали знімати на телефон.

Після цього вони зі мною не говорять, але і я не горю бажанням з ними продовжувати спілкуватися.

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

three × 2 =

Коли родичі такі приперлися, то я їх вигнала за двері, бо терпіти цих “гостей” більше не мала сил!