Я впевнена, що пишучи це, потім прочитаю чимало негативних коментарів, проте вони мене не образять, тому що я знаю, що вчиняю так, як має бути й нічого змінювати не планую.
І відразу скажу для багатьох коментаторів, що у мене гідна зарплата, вище середньої, тому справа тут не у бідності.
У супермаркетах я завжди дістаю свій смартфон та вмикаю калькулятор. Роблю я це для того, щоб порахувати суму, яку маю заплатити на касі. І найжахливіше те, що не було ще жодного разу, коли б мене не намагалися обдурити. Різниця буває зовсім маленькою, як 3-5 гривень, а бувало й таке, що при великих покупках мене намагалися обдурити на 100-150 гривень!
Звісно, ви мені можете сказати, що 3 гривні це дрібниця, але ж подивіться правді у вічі. Щодня до цього ж супермаркету прийде ще тисяча людей, які залишать ті ж самі 3 гривні (якщо їм пощастить і їх не обдурять на більше!). А що говорити про ті супермаркети, що обіг людей дорівнює кільком тисячам людей у день? Це що супермаркет за один день має на бідних людях близько 3-30 тисяч гривень? А тепер подумайте скільки вони так можуть заробити на нас за місяць? А за рік так можна купити класну трикімнатну квартиру у столиці, або ж, якщо магазин менший, то однокімнатну!
Проте така критична ситуація і в інших магазинах, де навіть чеку не дають! Не давно бувала у «Фермерській хаті» підрахувати та зважити самостійно можливості не маю, тому вірю на слово продавчині. Мала заплатити 448 гривень 50 копійок, я дала їй 450 і почекала чекати свою решту. От лише давати мені її ніхто не хотів! Навіть коли я нагадала, що мені не повернули решту, касирка поглянула на мене й відвернулась до наступного покупця!
Я так просто здаватися не хотіла й почала вимагати, щоб мені повернули мої гроші, тоді люди у черзі почали мене критикувати, говорити про те, що я займаюсь дурницями й затримую їх. Через мить у перепалку втрутилась сама продавчиня, яка попросила покинути магазин. Я не могла зрозуміти їй поведінку. Я прошу повернути те, що належить мені й ще отримую такий негатив?
Так ця продавчиня може покласти собі у кишеню зі ста людей нехай 200 гривень у день! Але чому ми маємо терпіти те, як нас обманюють у магазинах, аптеках, чи на касах?
Я вважаю, що кожен з нас повинен наполягати, щоб йому давали решту та перевіряти суми у чеку, адже через такі дрібниці ми втрачаємо за тривалий час чималі гроші!
Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?