Мама вже два роки здавала в оренду квартиру нашої п0kiйн0ї тітки. Коли я вийшла заміж, вона запропонувала мені туди переїхати, хоч і без оформлення права власності. Своє рішення пояснювала тим, що раптом наше сімейне життя з Іваном не складеться, тоді він не матиме жодних прав на нашу квартиру. Мовляв, я й так в неї єдина дитина, і все колись дістанеться мені. Для мене це справді було не більше, аніж формальність.
Ми дуже зраділи цій пропозиції, адже не потрібно було витрачати кошти на оренду та брати кредит. Ми зробили там ремонт, купили деякі меблі, техніку. Моя мама має власну двокімнатну квартиру, де вона живе сама, відколи не стало нашого батька. Згодом вона придбала собі дачу за містом, адже мріяла про це вже досить давно.
Мама говорила, що відтепер ми зможемо куштувати все домашнє. А літом наші майбутні діти будуть гратися на подвір’ї. Тож тепер мама взимку живе на квартирі, а влітку на дачі. Ми ж з чоловіком, здається, відпрацьовуємо подаровану нею квартиру. Щотижня допомагаємо їй. І все б нічого, якби це не стало відбуватися щовихідних.
Схоже, моєму чоловікові це вже відверто набридло. Він сказав, що краще заплатити гроші людям, щоб ті допомагали мамі на городі, тільки б не проводити там увесь свій вільний час. Він весь тиждень важко працює, тож на вихідних хоче відпочити. У відповідь мама звинуватила Івана в тому, що він живе в чужій квартирі, а показує із себе бозна-що. Ми дійсно не мали можливості придбати нове житло, оскільки на той час я була при надії.
У день моїх пологів чоловік одразу приїхав із села в лікарню. Мама ж, замість мене привітати, почала звинувачувати Івана в ледарстві.
Після цього чоловік і далі проводив вихідні в моєї мами, а я тим часом увесь день була вдома з малою дитиною. Натомість він привозив з села кучу банок консервації, яку ми не особливо їмо. Краще купити все свіже. Хіба мамі відмовиш.
Цього року моєму сину виповнилося три роки. Ми сім’єю вирішили з’їздити в гори. Я запропонувала мамі цьогоріч нічого не садити в городі, адже нікому робити. На що мама дуже образилася, мовляв, нам нічого не треба.
Та найгірше трапилося, коли чоловік відмовився вкотре провести вихідні на дачі в моєї мами. На що вона сказала звільнити їй квартиру, краще вже поселить туди квартирантів, аніж нас.
Тепер нам потрібно шукати нове житло. З мамою Іван більше не спілкується, але мені не забороняє. Хотілося б якось налагодити наші стосунки, адже ми в мами одні. От тільки як це зробити, я поки що не уявляю.