Я вже не можу терпіти таких горе-чоловіків. Зараз мені 30 років і моя мама постійно набридала мені розмовами про те, що я стара діва і пора сім’ю будувати. Я вирішила піти її на зустріч і таки сходити на побачення їх сином її колеги. І скажу чесно, що ми навіть приємно говорили та він мені подобався, але тривало це недовго.
Спочатку ми розмовляли про нас, про роботу, хобі й так далі, а потім він різко змінився в обличчі з серозним виразом обличчя запитав: «А скільком чоловікам ти вже «дала»?». Мені дуже не сподобалось таке формулювання, воно видавалось мені образливим, проте сама тема не була до мене забороненою, тому я спокійно відповіла: «У мене було 6 партнерів». Його вираз обличчя наскільки змінився, мов переді мною сиділа інша людина. На ньому було написана огида, мов я оце мала зв’язок з 6 чоловіками та прибігла тепер до нього. Цього мені вистачило, щоб зрозуміти, що наші шляхи розійдуться.
Мене так дратують чоловіки, які вважають, що можуть спати з жінками скільки завгодно, а вони цього робити не мають права, адже «майбутні матері та дружини». Тобто я не маю права жити таке ж життя як вони? Я вже мовчу про те, як такі чоловіки говорять про розлучених жінок, мов вони зовсім сміття.
Я чомусь була переконана, що чоловіка не налякаєш тим, що у нього хтось був до нього, адже ми живемо у прогресивному суспільстві. Тим паче минуле – це не завжди означає майбутнє, то чому чоловіки так прагнуть його знати?
Серед моїх знайомих є такі, які переконані, що їм треба міняти дівчину часто, адже така їхня природа, а у жінки партнер має бути один, інакше вона стає огидною.
Звісно, кожен з нас живе своє життя і сам обирає, що думати і яких принципів дотримуватися, але хіба осуд інших робить вас кращим?