Сергій завжди заздрив своєму другу Андрію. Вони знали одне одного ще з дитячого садка, потім разом у школу ходили, а потім в один університет, але на різні факультети. Тільки от Сергій дуже старався вступити на державне навчання, бо у батьків грошей не було, а от Андрію все давалося легко, за навчання батьки платили, а потім ще й за всі екзамени так само.
В дорослому житті нічого не змінилося, адже Андрія одразу взяли на чудову роботу, з неймовірно великою зарплатою, в той час, як Сергій був змушений працювати навіть за кордоном, аби заробити трохи грошей.
У обох друзів були сім’ї, але звісно ж в Андрія все було заможне, величезний будинок в селі де вони виросли, дві машини, для нього та для дружини, та двоє дітей дівчаток, для яких Андрій робив все та не шкодував нічого. А в Сергія все було дуже скромно, він теж виростив двох дочок, але все життя працював як шалений, для того, аби вони здобули освіту.
Заздрість до життя Андрія завжди з’їдала Сергія з середини, але нещодавно двоє друзів зустрілися, зовсім несподівано. Саме тоді заможний друг розповів Сергію про своє нещастя. Сказав, що обоє його дочок вже одружені, але виявилося, що мають якусь хворобу, через яку не зможуть мати діток. А Андрій з дружиною дуже хотіли онуків.
Сергій вислухав старого друга й зрозумів, що щастя насправді не у грошах, адже у нього шестеро онуків, та хоч йому важко заробляти гроші, щоб дарувати їм подарунки та допомагати своїм дочкам в утриманні дітей. Але все ж, він насправді щасливий. Як шкода, що багато часу він насправді не цінував те, що мав!