Якщо говорити про роботу у пологовому будинку, то не було б і місяця без якоїсь «особливої історії», проте деякі історії викликають зовсім не сміх.
Схожа «історія» трапилась з моєю найкращою подругою. Пологи пройшли добре, дитина здорова. Почалось все від моменту, як мамі принесли її дитинку на перше вигодовування. Й подруга відразу помітила та зрозуміла, що це не її кровинка. Подруга зрозуміла, що влаштовувати скандали сил у неї не має, тому вона покликала до себе акушерку й запитала, чому її принесли чужу дитину і де знаходиться її кровинка.
«Господи, матінко, що ви таке говорите? Жарти у вас такі? У мене на них часу не має! Я ще маю таких матусь, як ви, виписувати та приймати!». Подруга вже розізлилась, адже мало того, що акушерка не хотіла перевірити, то ще й насміхалась.
Вона зняла з дитини памперс й промовила: «Кілька годин тому я народила дівчинку, чи схожа вам ця дитина на дівчинку? То може ви хоч зараз знайдете мою кровинку, чи мені змусити вас шукати нову роботу?!».
Акушерка швидко побігла за головним лікарем. З яким вони потім перепрошували перед жінкою, адже виявилось, що цей хлопчик мав відправитися у Дім Малютки, бо мама від нього відмовилась і його якось випадково сплутали.
Подруга не хотіла сваритися з персоналом, адже вони добре робили свою роботу, а скандалів вона не любила. І хоч свою кровинку вона забрала додому, проте щось її не давало спокою. Додому вона поверталась сама не своя, про це все і розповідала чоловікові.
Зовсім недавно я була на першому ювілеї маленької Софійки та Максима. На таке грандіозне святкування зібралась вся родина та найближчі люди. Максим став членом сім’ї подруги через місяць після виписки. Вони з чоловіком витратили чимало нервів аби віднайти його та зібрати всі необхідні документи для всиновлення. Проте зараз вони щасливі мати таких двох чарівних дітей і люблять вони їх однаково! Ось так подруга випадково зустріла свого сина у пологовому і більше не змогла про нього забути.