Після двадцяти шести років сімейного життя моя сестра потрапила в досить неоднозначну ситуацію. Їй довелося шукати юриста. І ось в чому справа. Недавно вони з чоловіком р0злyчuлucя. Здавалося, в їх сім’ї все нормально, Артем непогано заробляв, приносив гроші в дім, з повагою ставився до Віри. Не знаю, як так трапилося, але він вирішив розлучитися. Рішення ще не набрало чинності, однак Віра не знає, як їй далі бути.
Артем подав на розлучення, а тепер виганяє її з будинку, в якому вони удвох прожили двадцять шість років. Чоловік заявив, що Віра не має жодних прав на цей дім, адже він належить йому. Невже після розлучення моя сестра залишиться ні з чим? За час спільного сімейного життя в них з’явилося двоє синів. Хлопцям зараз 22 та 25 років. Старший син вже має дружину та дітей. Молодший ще навчається в університеті та орендує квартиру. Річ у тому, що будинок, в котрому жили Віра та Артем, належить його батькам. Вони залишили його у спадок Артемові. Всі документи відповідно оформлені на нього.
Ніхто й не очікував, що колись сім’я сестри розпадеться. Артем сказав їй покинути його дім. Насправді навіть в такому випадку Віра має куди податися. Ще давніше наша бабця переписала на неї квартиру. Але на даний час там живе її старший син зі своєю сім’єю. Після весілля Віра дала молодим ключі від квартири. Сестра не хоче заважати дітям, тож тепер не знає, як їй бути. Гадаю, їй все ж потрібно піти від чоловіка та перестати принижуватися, а син хай думає про нове житло. Або ж діти повинні прийняти її в себе.
Однак Віра стоїть на своєму, вона не готова поступатися чоловікові. Юрист пояснив, що будинок і справді є власністю Артема, тож їй не залишається нічого, окрім як піти. Віра була певна, що за стільки років життя там вона матиме право бодай на частку. Але це не так. Термін проживання тут немає жодного значення.
З одного боку, сестру можна зрозуміти. Їй боляче. І з іншого – нічого вже не зміниш. Артем дав Вірі два дні, потягом цьому часу вона повинна виселитися. Не знаю, як їй тепер допомогти.