Ще зі школи мій чоловік мав двох найкращих товаришів. Вони разом навчалися на факультеті іноземних мов та навіть жили в одному гуртожитку. Минув час, кожен з них створив сім’ю, але вони досі дружать. Ми часто проводимо разом час, ходимо на прогулянки, смажимо шашлики. Товариші будь-коли можуть прийти моєму чоловікові на допомогу. Однак після кожної зустрічі з друзями мого чоловіка я ще довго не можу прийти до себе. І ось чому.
Ми з чоловіком відносимо себе до середньостатистичного рівня. Це стосується як фінансів, так і інших аспектів життя.
Чого не скажеш про наших друзів. А особливо про їх дружин.
Один з товаришів заможний чоловік. У нього власний бізнес, автомобіль, розкішний дім, наймані працівники. І хоч вчився Павло у школі не дуже старанно, однак він мав підприємницьку жилку. Павло довгий час шукав собі обраницю, хотів знайти справді достойну жінку для життя. Її перевагами мали бути не груди чи губи, а мудрість та іскра в очах.
Так Павло зустрів Анну. Вона викладала українську мову в університеті. Анна не вирізнялася яскравою зовнішністю. Низька ростом, тьмяне волосся, відсутність манікюру, а ще таке собі відчуття стилю. Так одразу й не скажеш, що вона дружина мільйонера. Однак Анна розумна та наполеглива. Вона встигає писати наукові праці, виховувати дітей, готувати та прибирати. Анна цікава співрозмовниця та з повагою ставиться до свого чоловіка.
А от другий товариш мого чоловіка весь час їздить на заробітки. Лишень толку з того нуль. За стільки часу вони не дожилися навіть до власного житла. Причина цьому – дружина. Колись вона була першою красунею на селі. Зараз жінку цікавить лише її зовнішній вигляд. До цього часу нічого не змінилося. Ілона схиблена на своїй зовнішності. То вона губи підколює, то тепер надумала збільшити собі груди. Чоловік працює, а вона хіба витрачає всі його гроші.
Нічого її більше не цікавить. А свої дії Ілона називає вкладом у свій розвиток. Зате вдома в них ні ремонтів, ні техніки, ні нових меблів. Дитину жінка одразу кинула на няню.
Все її життя – уявна краса, а чоловік, бідолашний, змушений це терпіти.