– Чому ви вирішили p03лyчuтucя? – запитала свекруха таким тоном, ніби мала на це право.
Вікторія не планувала жити з батьками свого чоловіка. Це він її вмовив. Мовляв, мама не хоче відпускати сина від себе. Чоловіка, якому тридцять чотири роки! Але Вікторія його пожаліла.
– У нас різні погляди на життя. Так буває. Не ми перші, не ми останні, – хоч їй дуже хотілося сказати все, як є.
А яка причина?
Така, що свекруха щодня телефонувала до Дениса по відеозв’язку, щоб перевірити, чи Вікторія зі всім справляється. Було це в дні, коли Оксана Миколаївна не могла приїхати. На весіллі, вітаючи молодят, вона сказала такі слова:
– Я дуже рада, що мій дорогий син нарешті одружився. Міг, звісно, знайти кращий варіант. Та як вже є. Не ображайся, невісточко.
Мабуть, треба було Вікторії ще тоді піти. Оксана Миколаївна давно мріяла, щоб Вікторія пішла від Дениса, і робила все для того. Зате Денис навіть не робив спроби захистити жінку. І в той день, коли Денис разом з Вікторією проїжджали повз хату Оксани Миколаївни, а мама не впустила невістку, Денис промовчав. Свекруха заявила, що їй потрібно поговорити з сином сам на сам. Вікторія ж змушена була годину сидіти на вулиці.
І знову питання – чому не пішла? Не знає. Зате тепер наважилася.
– Не починай мені тут. Різні погляди. То хіба в фільмах так. Давай говори, що тобі не підійшло в моєму синові? Признаюсь, ти не та, кого я хотіла бачити біля Дениса. А тепер, коли все так склалося, я не можу дозволити тобі піти так просто. Кажи, що не подобалося?
Вікторія лише єхидно посміхнулася. Для чого їй дозвіл. Вона сама пішла. В цьому домі вона з’явилася лише заради свого чоловіка. А причина розлучення одна. Оксана Миколаївна.
– Я пішла, – сказала спокійно Вікторія.
– Я тобі не дозволяю, – відповіла свекруха.
– Знаєте, мені байдуже. Ви для мене ніхто, – заявила Вікторія.
– Поверни мені половину вартості за обручку, – крикнула Оксана Миколаївна.
– Що ви сказали?
– Половину вартості за обручку поверни. За ту, яку тобі придбав мій син.
Вікторія посміялася.
– Ви за обручку говорите, бо це єдине, що ваш син зміг придбати за своє життя? Забирайте. Мені вона не потрібна. Так вони розлучилися.
Вікторія намагалася зрозуміти, як вона погодилась вийти заміж за такого чоловіка як Денис. Адже свекруха показала своє “я” ще перед весіллям. Як Вікторія погодилася. Один Бог знає.
– А я заміж виходжу, – сказала якось колега по роботі Вікторії.
– Ну нічого собі, за кого?
– Не ображайся…
– Бути цього не може, – сказала Вікторія, хоча одразу все зрозуміла.
– За Дениса. Колишнього твого.
– Ти жартуєш зараз? Ти ж добре знала, як ми розійшлися.
– Знаю. Але у всіх по-різному буває. Денис такий турботливий. А мама його всім нам допомагає. Інколи аж забагато допомагає, але це неважливо.
– Мені байдуже. Я лише рада, що ми з ним розлучилися.
– До речі, ось обручка, яку мені подарував Денис. Поглянь.
Вікторія наперед знала, що побачить. Та сама обручка, яку їй колись купляв Віці. Це ж треба, навіть на нову обручку не стали витрачатись. Нічого дивного.
А на ній надпис “Назавжди разом”.
Хоч би надпис стерли.