Антон прокинувся у напрочуд хорошому настрої. Чи то погода за вікном цьому сприяла, чи вихідний день, чи запах, який долинав прямо з кухні.
– Мила, ти чого так скоро прокинулась? Субота ж.
– Ти забув, я до сестри збираюсь. Їдеш зі мною?
– Ой, нііі. Ти ж знаєш мою “любов” до твоєї сестри. Їдь сама. А я тим часом пошукаю тобі подарунок на день народження. Може ти щось хочеш?
– Обирай сам, на це він і є подарунок. Ми разом вісімнадцять років, а ти досі купляєш все за моїми підказками. Давай цього разу сам.
Поснідавши, дружина поїхала на вокзал. У Антона залишався день, щоб зробити дружині подарунок. Як на зло, нічого хорошого в голову не приходило. Антон ішов вулицею та думав: “Може б подарувати їй цукерки? Ні, надто банально. Ще образиться”. Тоді він вирішив сходити в супермаркет. Може хоча б там з’явиться якась ідея? Спочатку Антон питав продавців, що можна подарувати дружині. У магазині білизни його переконували, що набір білизни буде прекрасним подарунком. Та Антон навіть не знав, який розмір їй підійде. У побутовому магазині стали пропонувати набори каструль та всілякі дрібниці до кухні. Та, на думку, Антона, це зовсім не вишуканий подарунок. Пізніше він зайшов у господарський відділ. В очі чоловікові кинулась коробка для таблеток.
– Ось, саме це я й шукав, – Антон взяв її та поніс на касу.
Дорогою він ще дещо прикупив до подарунка. Вдома Антон обгорнув коробку подарунковим папером. Він був задоволений своєю покупкою, адже знав, як дружина здивується. Навіть посміхнувся, уявивши реакцію дружини. Наступного дня жінка повернулася додому, де на неї чекав Антон з букетом квітів та коробкою.
Він вручив жінці коробку та очікував, коли вона нарешті її відкриє.
– Ну ж бо! Відкривай! Я старався.
– Зачекай, дай мені хоч переодягнутися з дороги.
– Ні, спершу відкрий.
Благальний голос Антона таки змусив її відкрити подарунок.
– Ти жартуєш? Таблетниця?
– Ну так. Як на мене, чудова річ. Глянь, я там все розклав та підписав.
У жінки враз змінився вираз обличчя.
– Краще б я сама сказала, що купити. Так і знала…
Дружина вже зібралася відсувати коробку, як Антон наполегливо став просити її:
– Не спіши. Подивись, там різні баночки є. Ось тут таблетка для хорошого настрою. Відкривай… Тобі сподобається.
Вона неохоче відкрила баночку та побачила там золоту каблучку. Сюрприз справді вдався.
Жінка одразу взяла каблучку та одягла на палець.
– Вона прекрасна. А я вже дійсно подумала, що ти подарував мені одну таблетницю. От дотепник…