– О, Господи, де ж беруться ті ловеласи? – проговорила про себе касирка, спостерігаючи за чоловіком, який викладав свої товари.

Це був звичайний теплий вечір, у жінки був паскудний настрій, тому, спостерігаючи за чоловіком, який викладав на касу 5 букетів квітів, 5 великих шоколадок та красивих листівок, жінка не стрималась й бовкнула: «О, Господи, де ж беруться ті ловеласи?»

Люди попереду та позаду поспішили оглянутися, хто ж заслужив такої особливої уваги від працівниці. Сам же чоловік ні на мить не смутився й вирішив спокійно відповісти: «Один набір для моєї мами рідної та мами моєї жінки, на жаль, вони обоє рано втратили чоловіків і тепер їх ніхто не може порадувати, окрім мене. Третій набір для моєї коханої дружини, яка заслуговує всього найкращого. Четвертий для доньки, адже я вирішив, що з самого дитинства виховуватиму у ній жіночність. А п’ятий вирішив подарувати касиру, який мене обслуговуватиме, тобто вам, адже ви виконуєте важку роботу, яка допомагає радувати близьких мені людей!».

Враз касирка опустила присоромлений погляд, вона й не знала, що на це можна відповісти, проте точно чула схвальні відгуки від тих, хто стояв поруч з ним.

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

20 − thirteen =

– О, Господи, де ж беруться ті ловеласи? – проговорила про себе касирка, спостерігаючи за чоловіком, який викладав свої товари.