У мене була дівчина, яку я дуже любив, але все ще не міг вирішитися одружитися з нею. Ця дівчина народила мені доньку, і я відвідував її щовихідних. Разом ми проводили чудовий час у її домі, де я відчував себе незалежним та щасливим, на відміну від батьківського житла. У неї була ціла бібліотека, її батьки бачили мене, проте їм було все одно на мою присутність.
Дівчина виростала без опіки батьків і жила на все, що дають сусіди. Її мама не проявляла багато інтересу до того, де і як моя обраниця проводить час. Але вона була прекрасною ученицею і любила читати книжки.
Вона стала моєю першою любов’ю, і я уявляв себе її батьком. Моя мама майже впала у стан знепритомнення, коли познайомилась з моєю дівчиною, запитуючи, чи виховувала вона мене для такої дівчини. “Та ти поглянь на неї, хто вона така? Її мама гуляка, батько п’є і світу білого не бачить!!” Потім вона загрожувала: “”Або я, або твоя мала коханка. Якщо ти обереш її, то можеш назавжди забути, що у тебе колись були батьки. Але я обрав зовсім інший варіант: я одружився, проте не обрав кохання. Моя мама знайшла мені ідеальну партнерку. Тепер я живу з двома жінками – перша у моїй голові, а інша – у моєму серці.
Я зробив кар’єру, і в нашій сім’ї виростив двох чарівних доньок. Моя кохана живе у віддаленому селі, чекаючи на наступну зустріч. Я їздив до неї на вихідні, і разом з нею я відчував себе щасливим. Біля неї я відчував себе собою, нічого не заважало мені бути щасливим. У нас зростала наша розумна та красива дочка. І все сталось одних вихідних, коли я приїхав, а після вирішив нікуди не повертатися. Я нарешті зрозумів, де мій дім.. Моя мама сварилась, приїжджала, влаштовувала скандали, проте я розумів, що лише з цією жінкою зможу жити далі.