“Наша невістка така ледарка. Вона не хоче і пальцем поворухнути. Вона не має роботи, весь час ходить по магазинах. Не уявляю, звідки в неї гроші, бо вона завжди вбрана. І про що думав Сергій, коли одружувався з нею? Як мінімум, він міг би допомагати мені на городі. На щастя, тут добрі місцеві чоловіки допомагають мені в усьому, не вимагаючи плати. Сергій зовсім розлінився, відколи переїхав до міста, – скаржилася Нонна сусідам, які їй співчували. Сергій рідко навідується, іноді навіть каже “ніколи“. А коли приїжджає, то, як правило, з молодою дружиною. Сам він нічого не хоче робити, тому організовує, щоб місцеві жителі орали город, садили картоплю та виконували іншу роботу. Йому просто ліньки. А Галинка, його дружина, повертається додому вся вбрана, з подарунками й постійно на телефоні. Тим часом бідолашна баба Нонна мусить робити всю роботу сама. Неймовірно, що лінива Галинка, також відома як Галина Петрівна, насправді володіє власним бізнесом.У неї є кілька магазинів одягу та один великий ресторан. Жінка невтомно працює, як муха в окропі, майже не має вільних днів і відпусток. А коли й вихідні випадають, то вона направляється у село до улюбленої тещі. Галина любить свекруху, завжди доброзичлива з нею, поважає її важку працю і співчуває їй, бо вона ніколи не робить перерви, хоча й не завжди розуміє їй..
Скільки б люди не пропонували Нонні обробляти меншу частину землі для власного задоволення, вона наполягає на тому, щоб засадити всю ділянку, яка охоплює 30 соток. Були пропозиції створити на половині землі рекреаційну зону з альтанкою, барбекю, гойдалкою, басейном, клумбами та лавками, але Нонна рішуче відкинула цю ідею. Теща вважала, що земля призначена виключно для обробітку, а не для відпочинку. Молоді люди ще намагалися переконати жінку в іншому, але нічого у них не вийшло.