Миколі було дуже важко покидати сім’ю, але він розумів, що зараз іншого виходу немає. Ніхто чоловіка не зупиняв, лише тесть з тещею з ненавистю подивилися услід.
– Ну й іди собі, покидаєш дружину та дітей, зовсім розуму не маєш, – сказала мати його дружини, коли він переступив поріг.
Проблеми у сім’ї почалися пів року тому. У дружини Миколи Мирослави онкологію. Родина почала збір коштів на лікування. Всі були шоковані горем, що випало на їх долю.
Мирослава працює вчителькою. Учні та колеги дуже любили її та поважали. Новина про те, що жінці поставили такий страшний діагноз одразу облетіла село. Микола звернувся з проханням до небайдужих зібрати кошти на лікування. Чоловіку було важко з такими питаннями звертатися до людей, але він не знав, що можна зробити ще в цій ситуації.
Односельці милосердно відреагували на прохання Миколи. Не було нікого не байдужого, кожен віддавав скільки може на потреби родини.
Мирославі зробили операцію. Й, на щастя, її здоров’я відновилося, діагноз виявився не такий страшний як медики думали спочатку. Й саме лікування обійшлося сім’ї у значно меншу суму.
У сім’ї одразу виникло питання, що робити з грошима, які лишилися із зібраної суми. У Миколи навіть не виникало думки про те, що ці кошти можуть піти на якісь потреби сім’ї. Чоловік вважав, що гроші повинні піти на лікування онкохворих.
Але його сім’я зовсім по-іншому розв’язала це питання. Тесть з тещею вирішили, що їм необхідний ремонт у будинку. Микола з дружиною жив у них, це житло в майбутньому мало б дістатися їм. Мирослава одразу ж підтримала батьків. А чоловік став наче чужим у своїй сім’ї.
У Миколи наче світ перевернувся. Він не міг зрозуміти, як його рідні можуть так вчинити. Раптом він зрозумів, що не може більше жити у цій родині.
Чоловік зібрав усі свої пожитки та пішов, не сказавши ні слова. Мирослава навіть не поцікавилася, чому він так зробив.
Микола був переконаний у своїй правоті. Йому було лише важко лишати доньку, але він збирався постійно з нею підтримувати контакт.
– Доню, я тебе дуже люблю та завжди буду з тобою, – випалив на прощання Микола.
Чоловік став жити в орендованій квартирі, люди доброзичливо до нього ставилися. Усі бачили, що відбувається у його родині, й куди пішли гроші, які всім селом збирали на лікування.