В моєї колеги по роботі Андріани завжди проблеми із бюджетом. Вона вічно економить на всьому, манікюр не робить, новий одяг собі не купує від слова зовсім. Я її не раз питала, чому вона так завжди економить на всьому, бо живе з батьками, за квартиру платити не треба, свекруха з малим сидить, на роботі працюєш. В чому таки справа?
Тож одного разу вона розповіла мені усе: як виявилось, за квартиру вона батькам платить, і ще й свекрусі за те, що вона сидить із дитиною теж доплачує. Я взагалі не знала як на це реагувати, я була шокована…
Декілька місяців спілкування з Андріаною і ми стали наче подруги, у нас багато спільних тем і як виявилось, навіть наші діти однолітки. Вона мені розповіла, що її чоловік покинув, тому вона змушена була повернутись жити до батьків.
Батьки її досить молоді, ще працюють досі на роботі, мають дачу, та ще і їздять мало не щоліта за кордон на відпочинок. Андріана якось розповідала, що вона повернулась до батьків жити, тож я й подумала, що батьки пустили її в кімнату жити безплатно, звісно ж.
Але як я потім дізналась, батьки її відразу ж сказала їй суму за оренду кімнати. Батько її пояснював це тим, що це лише принципи, ніби то вона має бути самостійною, а не жити на шиї у батьків. І це все може й правильно, якби Андріана не мала дитини.
В дівчини не було іншого виходу. Адже платити за одну кімнату все ж дешевше ніж цілу квартиру де попало. Тим більше це близькі люди, їй буде так спокійніше.
Андріана сама купляє продукти для себе й дитини. Її мати навіть виділила їй окрему полицю в холодильнику. Батьки інколи можуть пригостити чимось внука, але це максимум, що вони можуть зробити.
Мені це здавалось таким дивним, що я не знала як пояснити таку поведінку її батьків. Її батькам взагалі байдуже на те, що їхню доньку кинув чоловік і вона опинилась мало не на вулицю без гроша у кишені? Аліменти, чоловік Андріани, буквально почав виплачував місяць тому, до цього моменту вона змушена була позичати гроші у своїх батьків. Тоді скоріш влаштувалась на роботу, аби повернути батькам усю суму назад.
Коли чоловік ще жив з Андріаною, то вона сама сиділа із дитиною. А коли пішла на роботу, то вже потрібна була няня. Але свекруха у неї непогана людина, дітей любить, а внука особливо, тож вирішила запропонувала їй сидіти із внуком, вона погодилась, але звичайно ж, за гроші.
Для Андріани це був найкращий варіант, бо це рідна людина. Маргарита Петрівна – відповідальна людина, тим паче має освіту педагога, тому чому б і ні. Вона знає малюка, який в нього характер і як із ним поводитись. Тож Андріана довго не думала і погодилась. Як тільки їй треба на роботу, то вона дзвонить свекрусі й та сидить із внуком стільки, скільки треба.
Все добре, але грошей бракує. Зарплата у неї не дуже висока, тому вона на всьому економить: на манікюрі, на волоссі, ніякого нового одягу.
Але що думають її батьки? Невже вони не бачать як їх доньці тяжко? Мені не зрозуміла поведінка батьків Андріани, наче чужі люди.