Коли мені довелось йти в армію, то єдине через що я хвилювався, це те, що моя кохана Марічка знайде собі іншого парубка. Тому я вирішив, що я хочу зробити їй пропозицію, але все пішло не так…
Мені двадцять три роки, Марічці так само і познайомились ми ще коли вчились в школі. Більш серйозні стосунки у нас почались тоді, коли уже почались вчитись в університеті, на третьому курсі ми вирішили жити разом. Я знав, що у неї гарна робота, у нас багато спільних друзів, тож я майже не переживав за неї, але коли я повернувся з армії, то я взагалі не думав побачити таке…
Поки я був в армії, ми частенько дзвонили один одному і говорили по відео, тож я помітив, що у моєї коханої з’явились щічки, а я радів цьому, навіть дуже, бо вона завжди була надто худорлявою, тому набрати декілька кілограм їй ніколи не завадило б.
Коли я повернувся додому, то на зустріч мені підбігла зовсім не моя Марічка, а наче бегемотик. Вона не була товстою, але й досить пухленька, на ній це дуже було помітно, бо вона була досить маленького росту.
На жаль, того ж дня ми посварились. Мені так було не звично, що моя фігуриста Марічка могла стати такою. Можливо, я й не правий, але для того, щоб наважитись поговорити із коханою, мені знадобився тиждень пиятик і гулянок зі своїми друзями. Я наче перестав хотіти її бачити, та й про одруження я забув.
Коли ми нарешті сіли й поговорили, то вона розповіла мені, що вона практично завжди сиділа вдома поки мене не було, вона дуже часто сумувала, і частенько заїдала солодким. А коли я запитав її чому вона не ходила ні на які прогулянки з подругами, то вона пояснила, що боялась, що про неї пустять погані чутки, і потім все мене розкажуть і я в це повірю.
Я начебто й не сердився на неї, і розумів все, але не міг брехати їй про те, що я хочу бачити такого бегемотика біля себе.
Вона пообіцяла мені, що за місяць схудне, і все стане як раніше, але як мені зараз бути? Якщо я не можу навіть цілувати й обіймати її? Як я можу їй пояснити це?