Я виросла в сільській місцевості в багатодітній родині, бувши другою найстаршою серед десяти дітей. Змалку мені доводилося брати на себе численні домашні обов’язки, зокрема готувати їжу, прати, доглядати за молодшими братами й сестрами, працювати в саду та доглядати за худобою. Від такого навантаження я виснажувалася і часто засинала, ледве торкнувшись головою подушки. Коли я досягла повноліття, батьки почали тиснути на мене, щоб я вийшла заміж, вбачаючи у мені “зайвий рот у сім’ї”, який потрібно віддати заміж.
Ігноруючи мою думку, вони влаштували мені весілля з двадцятисемирічним хлопцем, на ім’я Петро, який жив у місті зі своєю паралізованою бабусею. Після весілля я переїхала до них і виявила, що моє життя залишилося без змін, за винятком того, що тепер я піклувалася про його бабусю замість своїх братів і сестер. Петро став годувальником, але ставився до мене погано, постійно кричав і ображав без жодного приводу. На жаль, через пів року його бабуся померла, і ми залишилися вдвох.
Незабаром у нас народилися дочка і син. Якщо донька проявляла до мене любов, то син перейняв жорстоке ставлення батька до мене. Попри складні обставини, я знайшла розраду в хобі, про яке дізналася по телевізору – виготовлення свічок в домашніх умовах. Я вирішила перетворити його на невеликий бізнес, вклавши свої заощадження в необхідне обладнання. Петро критикував мій замір, але мої свічки набули популярності, і я почала заробляти власні гроші.
Минав час, мої діти підростали, і донька продовжувала виявляти до мене прихильність, а син наслідував зневажливу поведінку свого батька. Мій свічковий бізнес процвітав, я накопичувала заощадження. Коли Петро почав висміювати мене за те, що я купила просту спідницю, я нарешті прокинулася. Я зрозуміла, що досить терпіти.
На той момент моїм дітям було вже за тридцять, а мені ще не було й п’ятдесяти. Зібравши свої заощадження, я найняла квартиру, подала на розлучення з Петром, продовжувала розвивати свій бізнес. Я хотіла жити спокійно, без постійних знущань. За моїм рішенням не було ніякої ворожнечі, лише бажання кращого життя.