Коли Микола вирішив їхати на заробітки до Польщі, він покладав великі надії на краще майбутнє для своєї сім’ї в Україні. Його старший син був на порозі закінчення восьмого класу, а молодший ще навчався в четвертому класі. Хоча вони жили комфортно за сільськими мірками, фінансування вищої освіти синів здавалося їм не під силу, що підштовхнуло батька до пошуку можливостей за кордоном. його дружина Галина, яка підтримувала його, піклувалася про домашнє господарство та дітей, що ускладнювало для неї можливість працювати поза домом.
На щастя, удача повернулася до Миколи в Польщі, коли він зустрівся зі старим однокласником, який допоміг йому отримати роботу на заводі неподалік . Робота на заводі було досить сприятливою, оскільки керівництво було надійним і пунктуальним у виплатах, навіть задовольняло прохання Миколи про аванси, коли це було необхідно.
Коли Микола отримав свою першу зарплату, спокуса розкошувати була великою. Однак його рішучість підтримати сім’ю взяла гору, і він негайно відправив більшу частину грошей додому, залишивши собі лише те, що було необхідним для прожиткового мінімуму. З роками він старанно працював, накопичивши достатньо заощаджень, щоб відправити обох синів до університету. Проте він залишився за кордоном, вважаючи, що йому потрібно продовжувати заробляти більше, щоб покрити поточні витрати.
Галя мудро розпоряджалася грошима . Зробила добротний ремонт в хаті, купила побутову техніку, і навіть придбала для старшого сина квартиру в місті. Зароблені важкою працею гроші Микола також витратив на святкування весілля старшого сина, хоча й зміг взяти участь у цій радісній події лише за допомогою відеодзвінка.
Згодом молодший син Миколи закінчив університет і оголосив про свій намір одружитися . Ця подія змусила батька прийняти тверде рішення – цього разу він повернеться додому. Він не міг змиритися з думкою про те, що пропустить весілля сина, тим більше, коли сім’я його старшого сина очікувала поповнення.
І так стільки всього пропустив у житті своїх хлопці з тими заробітками!
Не розкриваючи своїх планів, Микола повідомив про це керівництво заводу, дбайливо збирав польські делікатеси та подарунки для рідних, а сам не тямив себе від хвилювання, готуючись зробити сюрприз своїм близьким.
Нарешті повернувшись на батьківщину, Микола з нетерпінням чекав на зустріч з рідними, коли під’їхав до свого будинку. З важким серцем він поставив свої сумки на поріг і зайшов всередину. На його превеликий подив і здивування, зі спальні вийшов високий чоловік, напіводягнений, а за ним – його дружина, вдягнута лише в халат. Як в якомусь вульгарному анекдоті!
Не знаходячи потрібних слів, Микола швидко зібрав свої речі і пішов до батьківського будинку, що знаходився неподалік. Там він дізнався від батьків правду – його дружина вже давно жила з іншим чоловіком. Вони знали про цю ситуацію, але вирішили захистити своїх онуків від болючої реальності, дозволивши їм зосередитися на своєму житті в місті.
Сину, тебе так довго не було вдома з тими заробітками. Ми, якщо чесно, думали з батьком, що ти теж там маєш собі якусь жіночку, і не спішиш їхати додому. Тому і не сильно втручалися в життя Галини. Сини твої дорослі, в них своє життя у місті…