Одного дня я пішла на ринок щоб купити деякі подарунки, поспішала, бо хотіла встигнути до чого як прокинеться чоловік і син, щоб приготувати для них сніданок. У п’ятницю чоловік заснув майже зранку ,бо змушений був допомогти моїм батькам із ремонтом,так він й затримався до пізньої ночі, тому дала йому можливість виспатись. А син по вихідних любить поспати довше. Набрала повні сумки,було дуже тяжко,і я хотіла чим швидше дібратись додому. І ось на виході з базару, до мене підійшла незнайомка. Це виявилась моя однокласниця, яка почала розповідати про своє нещасливе життя…

Одного дня я пішла на ринок, щоб купити деякі подарунки, поспішала, бо хотіла встигнути до чого як прокинеться чоловік і син, щоб приготувати для них сніданок. У п’ятницю чоловік заснув майже зранку, бо змушений був допомогти моїм батькам із ремонтом, так він й затримався до пізньої ночі, тому дала йому можливість виспатись. А син у вихідний любить поспати довше. Набрала повні сумки, було дуже тяжко, і я хотіла чим швидше дібратись додому. І ось на виході з базару, до мене підійшла незнайомка.

Жінка почала робити мені компліменти, казати, що я маю гарний вигляд, що за роки я змінилась зовнішнє тільки в кращу сторону, навіть назвала моє ім’я. Мені стало ніяково, що я не впізнаю хто це, хоча намагалась. Але жінка випередила мене, каже, що я її не впізнаю, бо вона дещо постаріла. Коли вона зняла хустину з голови, то волосся у неї було повністю сиве. Так я впізнала свою однокласницю – Наталю. Ми завжди проводили час в одній компанії, і якщо чесно, то я завжди заздрила Наталі, бо вона була дуже красива, а я вважала себе недостатньо красивою. Батьки у неї були заможні люди, вчилась вона погано, бо знала, що батьки все рішать грошима. Хоч вона дуже красивої вроди, але характер мала поганий. Вона завжди поводила себе дуже зверхньо, могла образити будь-кого.

По сусідству жив один хлопець, який також був із заможної сім’ї, звали його Влад. Якийсь час він мені був симпатичним, згодом він почав дарувати приємні подарунки. Звичайно, він міг би собі дозволити таке, бо батьки йому завжди давали гроші. Коли ми почали зустрічатись, я розуміла, що безмежно у нього закохана, що більше нікого іншого я біля себе бачити не хочу. Згодом, одного дня він прийшов і сказав, що хоче закінчити стосунки, бо я йому більше не потрібна і він скоро жениться. Так я дізналась, що вони вже не перший місяць разом із Наталею. Я гадала, що буде хороша ідея поговорити із Наталею, але я помилялась. Коли я розповіла їй про те, що відчуваю до Влада, на мене полилось багато неприємних слів. Наталя сміялась, мовляв, як вона могла повірити, що такий як Влад зможе бути із такою як я. Вона ще додала, щоб я спочатку свій зовнішній вигляд до порядку привела, а потім до хлопців лізла.

Звісно весілля Влада для мене було тяжким потрясінням, але час дійсно лікує, і згодом я знайшла прекрасного чоловіка за якого вийшла заміж і створила сім’ю. А Наталя почала жалітись на те, яка вона нещасна із Владом, що була молодою і дурною. І в один момент мені просто набридло це все вислуховувати, я попросила вибачення, підняла свої сумки й промовила, що поспішаю до своєї сім’ї.І я пішла. Можливо, вона надіялась на мої співчуття щодо неї, але мені уже було байдуже. Ми самі творці своєї долі, думати треба було раніше.

 

Rate article
Add a comment

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

14 − 8 =

Одного дня я пішла на ринок щоб купити деякі подарунки, поспішала, бо хотіла встигнути до чого як прокинеться чоловік і син, щоб приготувати для них сніданок. У п’ятницю чоловік заснув майже зранку ,бо змушений був допомогти моїм батькам із ремонтом,так він й затримався до пізньої ночі, тому дала йому можливість виспатись. А син по вихідних любить поспати довше. Набрала повні сумки,було дуже тяжко,і я хотіла чим швидше дібратись додому. І ось на виході з базару, до мене підійшла незнайомка. Це виявилась моя однокласниця, яка почала розповідати про своє нещасливе життя…