Я сильно затримувалася на роботі через корпоратив. Начальник раніше відпускати не хотів, бо платив за все зі своєї кишені, а мене вдома чекали маленькі діти. Чоловікові смс-ку написала, що затримаюся, нехай погодує доньок, спати їх укладе. Чоловік відповів коротким “ок”, а потім проігнорував усі мої інструкції щодо їжі, яка в холодильнику, щодо уроків і взагалі щодо всього. Я подумала, він знає, що робить і напевно вже зайнятий.
Поки бос насвяткувався і відпустив усіх додому, уже було більше одинадцятої. Я чекала, що діти вже будуть у ліжку, але зустріла мене п’ятирічна Діанка. Вона вже встигла дістатися до моєї косметички і випробувати на собі мою туш і тіні.
– Де тато? Куди він узагалі дивиться? – обурювалася я, знімаючи взуття і вішаючи пальто на вішалку.
– А тато спить із Кариною, – сяючи беззубою посмішкою, відповіла донька.
У мене серце так і завмерло від переляку. Я не знала ніяких Карін, і вже точно не чекала їх у себе вдома. Від переляку і злості мене почало пробивати дрібне тремтіння. Поки донька не встигла зупинити мене, а старша не вийшла з дитячої, я увірвалася в нашу з чоловіком спальню, вмикаючи світло. Як я й очікувала, чоловік лежав у ліжку, а в його обіймах лежала роздягнена Карина – лялька Барбі, яку ми подарували молодшенькій на день народження. До ляльки моя косметика теж добралася, і навіть до чоловіка. У нього на щоках був червоний і синій рум’янець, а губи неакуратно були намазані червоною помадою.
Чоловік ще довго вибачався. Сказав, що дуже втомився на роботі, а поки погодував дівчаток і посадив Діану дивитися мультики в нашій кімнаті, заснув. Прокинувся в обнімку з лялькою і з макіяжем на обличчі.
Маленькі діти просто умори! Своїми словами і діями такого накоїти можуть…