Я з власного досвіду знала, як важко заробляти гроші. Одразу після закінчення школи поставила собі за мету заробити на власне житло. Батьки мої небагаті, все життя складали копійку до копійки. У них на шиї ще молодший брат, якого також потрібно ставити на ноги. Тож розраховувати на їх підтримку не варто. Та й не хочу. Я сама в змозі всього досягти, не мала дитина ж.
Я працювала в іт-компанії дизайнером реклами. Наша компанія співпрацювала із замовниками з-за кордону, тож заробляла я непогано. Крім того, після основної роботи я просувала сторінки в соціальних мережах. Спала по 3-4 години вдень. Всі зароблені кошти економила, ніколи не дозволяла собі дорогі речі чи продукти. В основному їла картоплю та домашні овочі. Ясна річ, це позначилося на моєму здоров’ї.
На роботі також було нелегко. Втім я зі всіма проєктами справлялася на “ура”. Хоча часто ловила на собі погляди співробітниць. Адже я мала дві пари улюблених штанів та три кофти. У своїй зимовій куртці я ходила вже п’ять років. Зате мої колеги по роботі не шкодували грошей на їжу з ресторану та брендовий одяг.
Я намагалася не зважати на це. Просто йшла до своєї мети. І мені таки вдалося придбати омріяне житло. Після цього я вже не економила на собі кошти. Придбала новий одяг, записалася на стрижку та фарбування. І нарешті відчула себе вільною.
Зміни в зовнішності спровокували й зміни в особистому житті. По сусідству зі мною з Києва переїхав красивий хлопець. До того він працював тренером у залі. А після 24 лютого змушений був міняти місце проживання. Він одразу запав мені в душу. Наші стосунки розвивалися дуже швидко, мене це трішки навіть насторожувало. А тиждень тому він зробив мені пропозицію. І сказав, що хоче, щоб ми жили разом. Найкращим варіантом було переїхати до мене, оскільки в мене було власне житло.
Андрій вже наступного дня зібрав свої речі та переїхав. Але минув тиждень, мій хлопець став мінятися на очах. А я ніяк не могла зрозуміти причину цього. Допоки одного разу він не покликав мене на розмову.
– Дорога, я не можу так жити. Мені набридло відчувати себе на пташиних правах.
– Тобто, – поцікавилася я.
– Тобто перепиши на мене половину своєї квартири, тоді я зможу відчувати себе хазяїном.
– Щоб відчувати себе хазяїном, не обов’язково мати право власності на квартиру.
– Тобі можливо й неважливо, а мені так. Чи ти мене не кохаєш?
Після цього я зрозуміла, що йому від мене зовсім не почуттів потрібно, а мою квартиру та прописку. Тоді я твердо вирішила – мені не потрібні такі стосунки.