Ми з Олексієм одружилися, коли нам було по двадцять шість років. Обоє знали, чого нам потрібно від сімейного життя: любові, підтримки, взаєморозуміння та поваги.
Жили ми добре. Мали власне житло, автомобіль. Вихідні проводили на дачі. За час спільного сімейного життя в нас появилося двоє дітей. Старший син Дмитро живе в Тернополі, одружився три роки тому.
Працює програмістом. Дочка Василина – студентка юридичного факультету. Вчиться та живе в Івано-Франківську. Рік тому ми стали щасливими бабусею та дідусем. Принаймні, я так думала. В сина народилася донечка, наша потіха та радість, Мартуся.
Чого ще можна хотіти після 50 років? Аби здоровими були діти та онуки. Але мій чоловік так не думав.
Одного разу він, повернувшись з роботи, просто ошелешив мене новиною:
– Аню, пробач, але в мене є інша. Кажу як є, не хочу тебе обманювати. Я зустрів та покохав іншу, і ми хочемо разом жити. Нам краще розлучитися. Не переживай, дітям я допомагатиму. Квартиру залишаю тобі.
Це ж треба, мій чоловік втомився після двадцяти семи років спільного сімейного життя. Я не могла повірити, що все це відбувається зі мною. І я таки його відпустила. Так я залишилася зовсім одна. Ми з Олексієм не молоді. У такому віці я не хочу нових відносин. Я вже сита цим. Тоді я зробила для себе деякі висновки. Можливо комусь вони також стануть в нагоді.
У першу чергу люби та поважай себе.
Я всю себе віддавала дітям та чоловікові. Попрасований одяг, чисті речі, смачні страви. Для мене потреби чоловіка були на першому місці. Але так не повинно бути. У сім’ї потрібно жити з краплею егоїзму. Не можна забувати про свої бажання.
Потрібно мати справу до душі.
А ще краще, коли ця справа приносить тобі дохід. Навіть якщо поруч хороший, турботливий чоловік, потрібно мати фінансову подушку. Ніхто не знає, як може скластися життя. Тоді не буде боляче стикатися об реальне життя без чоловіка.
Якщо так і сталося, що від тебе пішов чоловік, не проси його повернутися. Він сам прийняв таке рішення. Тобі доведеться жити далі, як би важко не було. У тебе є діти, друзі, рідні. Не благай зберегти сім’ю заради дітей. Не бійся думки інших з цього приводу. Люди поговорять та забудуть.
Не шукай швидко заміну своєму чоловікові.
Психологи говорять, що розлучення для жінки, це як смерть, втрата рідної людини. Потрібно пережити цей стан, хай на це піде навіть цілий рік. Дай собі шанс це перестраждати.
Вже потім насолоджуйся своїм життям. Після грози завжди з’являється веселка. Навіть в 50 можна вільно дихати на повні груди.